УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Вітеринка нарцисоквіткова (анемона нарцисоквіткова) Anemone narcissiflora L. (incl. A. laxa (Ulbr.) Juz.)

Вітеринка нарцисоквіткова (анемона нарцисоквіткова) (Anemone narcissiflora L. (incl. A. laxa (Ulbr.) Juz.)) Карта поширення Вітеринка нарцисоквіткова (анемона нарцисоквіткова) в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Високогірний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Циркумполярний, диз’юнктивно поширений вид (Європа, Кавказ, Центральна Азія, Далекий Схід, Сх. Китай, Пн. Америка), переважно на гірських луках. В Україні — Карпати (вершини на Чорногорі, Свидівці, Мармароші, Ґорґанах і Чивчинах), Подiлля, й одне — у Криму (можливо, інтродуковане). Адм. регіони: Лв, Ів, Зк, Чц, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Відомо близько 30 популяцій у високогір’ї Карпат, 3 популяції у Прикарпатті й Поділлі (решта зникли протягом останніх 50 р.) й одну на Нікітській яйлі, де рослини, можливо, були інтродуковані. Більшість популяцій невеликі (від 20 до 100 м2), часто з неповночленними віковими спектрами, але іноді є ювенільні та імматурні особини, чисельністю переважно 5–15 рослин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, обмеженість відповідних субстратів, господарська діяльність.

Умови місцезростання: У Карпатах в субальпійському поясі (1600– 2000 м н. р. м.), поблизу вершин переважно на стрімких й слабко задернованих схилах різної експозиції та осипищах (кл. Asplenietea trichomanis, кл. Elyno-Seslerietea (порядок Arabidetalia caeruleae)). У Прикарпатті та на Поділлі — на лучних степах (союз Cirsio-Brachypodion pinnati кл. Festuco-Brometea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з мичкуватою кореневою системою, короткими кореневищами та напіврозетковими моноподіальними надземними пагонами. Стебла 10–50 см заввишки, з прикореневою розеткою й приквітковим покривалом. Прикореневі листки з трійчасто-розсіченими пластинками п’ятикутної чи майже округлої форми. Суцвіття зонтикоподібні, іноді квітки поодинокі. Листків приквіткового покривала три чи більше, вони сидячі, тринадрізні чи роздільні, ромбічноовальні. Оцвітина біла. Плоди багатогорішки. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні– серпні. Розмноження виключно насіннєве.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ, НПП «Синевир» та у ландшафтному заказнику «Чорний Діл» та інших заповідних об’єктах. Доцільний моніторинг загрожуваних популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Рослини зрідка культивують на присадибних ділянках та в ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Екофлора України, 2000; Зиман, 1978; Зиман 1985; Карпатські сторінки «Червоної книги України», 2002; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Мали- новський, Царик, Кияк та ін., 2002; Чопик, 1976.