Таксономічна належність: Родина Вересові — Ericaceae.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Реліктовий середземноморський вид на пн. межі ареалу. Єдине вічнозелене листяне дерево в Україні.
Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Середземномор’я (Греція, Сирія, Палестина), Мала Азія, Зх. Закавказзя. В Україні: Зх. частина Пд. берегу Криму. Адм. регіон: Кр.
Чисельність та структура популяцій: Спорадично — від Зх. Чорноморського узбережжя Криму (мис Айя, Батилиман) до г. Кастель, де зростає у вигляді окремих локалітетів, в межах яких відновлюється задовільно. Найбільшими локалітетами є мис Айя — Батилиман (111 дорослих особин та 52 підросту на 1 га), мис Мартьян (відповідно 136 та 55), г. Кастель (80 та 72).
Причини зміни чисельності: Рекреаційне навантаження, будівництво, терасування схилів, пошкодження стовбурів, специфіка кліматичних умов (весняні заморозки та різкі зниження температури взимку), слабка конкурентна здатність виду.
Умови місцезростання: Пд. добре інсольовані приморські схили крутизною 10–80°, розщелини обривистих, важкодоступних місць від узбережжя до 400 м н. р. м. Заселює тріщини, вапнякові скелі. Ґрунти сухі, щебенисто-кам’янисті погано розвинені коричневі. Формує світлі рідколісся разом з Juniperus excelsa та Quercus pubescens, де виступає співдомінантом деревного ярусу. Реліктові угруповання відносяться до кл. Quercetea pubescentipetraeae (асоціація Cisto-Arbutetum andrachnis). В сухих пухнастодубових лісах зростає поодинці. Карбонатофіл, склероксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Вічнозелене листяне дерево 5–10 м заввишки з викривленим розгалуженим стовбуром і зігнутими гілками. Кора гладенька, опадає щороку, яскраво-червона, влітку злущується, відкриваючи молоду зелену кору, яка поступово (до зими) стає червоною і втрачає цю властивість. Деревина біла, тверда, щільна. Листки яйцеподібні, овальні (або еліптично-видовжені), блискучі, шкірясті, тримаються протягом 3–5 років, опадають влітку. Оцвітина жовтувато- або зеленкувато-біла, квітки зібрані у верхівкову волоть. Плід ягодоподібний червонувато-оранжевий, сітчастозморшкуватий з численними дрібними насінинами. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у жовтні–січні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в ПЗ Ялтинському гірсько-лісовому та «Мис Мартьян», заказнику «Мис Айя». Необхідне вивчення структури та динаміки стану популяцій, причини та тенденції їх змін. Заборонено порушення місць зростання, рубки лісів, залісення, підсадку інтродукованих видів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у парках Пд. берега Криму, за межами ареалу фактично не інтродукується.
Господарське та комерційне значення: Лісоформуюче, протиерозійне, ґрунтотвірне, декоративне, медоносне.
