УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Астрагал сарептський Astragalus sareptanus A.Beck.

Астрагал сарептський (Astragalus sareptanus A.Beck.) Карта поширення Астрагал сарептський в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Сх.причорноморсько-прикаспійський вид на зх. межі ареалу, близький до A. rupifragus Pall.

Ареал виду та його поширення в Україні: Понтична провінція (Сіверсько-Донецький, Нижньо-Донський, Нижньо-Волзький, Заволзький р-ни) та Зх. Сибір, заходить на Пн. Кавказ. Пд. сх. України. Адм. регіони: Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Два локалітети: між м. Стаханов та с. Ірміно Луганської обл. (вперше знайдене в 1970– 1973 рр.); між с. Миронівським і с. Світлодарським Артемівського району Донецької обл. Популяція у Луганській обл. простягається на 3 км, рослина місцями цілком вкриває схили, в Артемівському р-ні — невелика. Структура її не досліджена.

Причини зміни чисельності: Природно–історична рідкісність, низька конкурентна здатність виду, випасання худоби, розорювання степів.

Умови місцезростання: Степи та кам’янисті схили, піски, угруповання класу Festuco-Brometea. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–20 см заввишки з більш-менш розвиненими міжвузлями. Має каудекс і стрижневу кореневу систему. Стебло й листки вкриті відстовбурченими волосками. Суцвіття — китиця, квітки на ніжках 2 мм завдовжки. Квітки блідо-лілові або блідо-рожеві, 27– 30 мм завдовжки. Чашечка трубчаста, шорстка від білих і небагатьох чорних волосків, при плодах дещо здута. Боби густо шерстисті. Цвіте у травні–липні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно виявляти нові популяції й встановлювати в місцезнаходженнях виду охоронний режим, контролювати стан популяцій, вирощувати рослину в ботанічних садах. Заборонено заготівлю рослин, порушення умов місцезростання, терасування схилів, заліснення, надмірне випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Борисова, 1951; Дубовик, Крицкая, 1978; Кон- дратюк, Бурда, Остапко, 1985; Маслова, Лесняк, Мельник, Перегрим, 2003; Остапко, 2001; Редкие и исчезающие виды флоры СССР, нуждающиеся в охране, 1981; Флора СССР, 1945; Хорология фло