УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Чина трансильванська Lathyrus transsilvanicus (Spreng.) Rchb. (Orobus transsilvanicus Spreng.)

Чина трансильванська (Lathyrus transsilvanicus (Spreng.) Rchb. (Orobus transsilvanicus Spreng.)) Карта поширення Чина трансильванська в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Ендемічний вид на пн. межі диз’юнктивного ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна Європа: Румунські, Словацькі та Угорські Карпати; Пд. Європа: Болгарія (Стара Планіна). В Україні відомо лише з Вулканічних Карпат — гг. Ловачка та Чернеча (окол. м. Мукачево). Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяція на г. Ловачка площею близько 4 га представлена кількома мікролокусами. Популяційні параметри не досліджені. Стан популяції на г. Чернеча невідомий.

Причини зміни чисельності: Руйнування природних екотопів, випалювання, надмірне рекреаційне й пасквальне навантаження, вирубування, освоєння пд. схилів під сади та виноградники; недостатнє природне поновлення, слабка конкурентна здатність виду, рідкість екотопів відповідного типу.

Умови місцезростання: Росте на узліссях світлих, ксерофільних, розріджених дібров з участю дуба скельного, дуба звичайного, граба й бука на пд. схилах вулканічного передгір’я у межах 180–240 м н. р. м на ґрунтах, багатих на гумус, частково кам’янистих і, переважно, слабокислих. Ценотична приуроченість детально не досліджена (угруповання кл. Querco-Fagetea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 25– 75 см заввишки. Стебло притиснутоопушене, прямостояче, при основі безлисте. Листки непарнопірчасті, з 3–4 парами еліптичних або широколанцетних листочків, вісь листка закінчується вітрячком 8–14 мм завдовжки. Рослина більш-менш опушена, подекуди залозисто. Квітконоси майже дорівнюють листкам. Квітки 18–23 мм завдовжки, жовті. Біб видовжено-ланцетний, 50–70 мм завдовжки, у молодому стані розсіяно опушений. Цвіте у червні–липні, плодоносить у серпні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Включений до «Червоного списку судинних рослин Карпат» та «Червоного списку Закарпаття». Охороняють у заказнику місцевого значення «Гора Ловачка». Популяція знаходиться під загрозою зникнення. Доцільно культивувати в ботанічних садах, здійснювати моніторинг популяцій. Заборонено збирання рослин і порушення умов локалітету (рубки лісів, штучне заліснення, проведення надмірного випасу, освоєння територій під сади та виноградники).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне.

Джерело: Проць, 1993; Margittai, 1927; Řehořek, Kliment, Feráková, 1999; Tasenkevich, 2003.