Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Подробности работа в такси в москве на нашем сайте.

Астрагал безстрілковий Astragalus exscapus L.

Астрагал безстрілковий (Astragalus exscapus L.) Карта поширення Астрагал безстрілковий в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Середньоєвропейсько-середземноморський вид на сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я (від пд.-зх. Іспанії до Балкан), Середня Європа, Молдова. В Україні: пн.-зх. Причорномор’я (крайній зх.). Адм. регіон: Од.

Чисельність та структура популяцій: Відомий лише з двох місцезростань: Одеська обл. (смт. Тарутине; с Розівка Красноокнянського р-ну). Популяції диз’юнктивні, переважно з дифузною просторовою структурою. Щільність популяцій 1–3(5) особин на 1 м2. Чисельність популяцій незначна, але стабільна. Віковий спектр повночленний, з переважанням особин генеративнї фази.

Причини зміни чисельності: Природні: ізольованість популяцій, низька схожість насіння, ураження його шкідниками; антропогенні: скорочення екотопів внаслідок розорювання та заліснення, надмірний випас.

Умови місцезростання: Степи, вапнякові відшарування на чорноземних, суглинистих та кам’янистощебенистих ґрунтах. Рослина входить до складу різнотравно-злакових та петофітностепових угруповань кл. Festuco-Brometea (союз Astragalo-Stipion). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яний стрижнекореневий багаторічник. Рослини безстеблові або майже безстеблові (із вкороченими меживузлями), 10–35 см заввишки. Листки в прикореневій розетці, непарно-пірчасті, з 12–18 парами яйцеподібно-еліптичних або довгастих шовковисто опушених листочків. Грона 2–5 см завдовжки, 2–9-квіткові, сидячі або на коротких, до 5 см завдовжки, пазушних квітконосах. Чашечка 17–19 мм завдовжки, трубчасто-дзвоникувата із лінійними зубцями. Віночок жовтий, прапорець і крила голі. Боби майже сидячі або на коротенькій ніжці, довгасто-еліптичні або еліптичні, м’якопухнасті, в поперечному розрізі більш-менш тригранні, злегка здуті. Цвіте в травні–липні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням та поділом кореневищ.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно вивчити поширення виду в Україні, створити заповідні об’єкти в місцезнаходженнях виду (окол. смт. Тарутине та на схилах долини р. Ягорлик поблизу с. Розівка), вирощувати в ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, гербаризацію, порушення умов місцезростань (терасування та заліснення схилів, надмірний випас худоби).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне.

Джерело: Крицкая, 1976; Определитель высших растений Молдавской ССР, 1975; Флора европейской части СССР, 1987; Флора СССР, 1945; Chater, 1968.