УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Зіновать біла, рокитничок білий Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. (Cytisus albus Hacq.)

Зіновать біла, рокитничок білий (Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. (Cytisus albus Hacq.)) Карта поширення Зіновать біла, рокитничок білий в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вид на пд. та сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-європейський вид. В Україні в Зх. Поділлі та Передкарпатті, зрідка — в РозточчіОпліллі, можливо в Закарпатті. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн.

Чисельність та структура популяцій: Зустрічається спорадично. Популяції стабільні, кількість рослин досягає кількох тисяч. На території НПП «Подільські Товтри» («Вербецькі Товтри») кількість генеративних особин на 10 м2 становить від 1 до 4. Одна генеративна особина може утворювати 1–6 підземних пагонів із 1-3 генеративними бруньками, формуючи негусті куртини.

Причини зміни чисельності: Знищення екотопів внаслідок лісонасадження, витоптування при випасанні худоби, випалювання сухостою, порушення схилів при видобуванні вапняку.

Умови місцезростання: Вапняково-кам’янисті, лучно-степові схили, карстові западини, рідше — узлісся та галявини широколистяних лісів; спорадично у складі лучно-степових і чагарникових угруповань союзів Festucion valesiacae, Cirsio-Brachypodion pinnati, Fragario viridis-Trifolion montani, SeslerioFestucion glaucae, Galio campanulatae-Poion versicoloris (кл. Festuco-Brometea), а також кл. Trifolio-Geranietea. Мезоксерофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Розгалужений кущ (30)50– 80 см заввишки. Пагони прямостоячі або більш-менш висхідні, опушені. Листки трійчасті, з ланцетних, обернено-яйцеподібних або видовжено-оберненояйцеподібних опушених листочків. Квітки білі або жовтуватобілі, по 5–8 на молодих та минулорічних гілочках, зібрані у головчасте суцвіття. Плід волохато-волосистий біб. Цвіте у червні– липні. Плодоносить у серпні–вересні. Властиве вторинне пізньолітнє цвітіння. Розмножується насінням (рідко) та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється у ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри», заказниках та пам’ятках природи. Заборонено порушення екотопів, заліснення місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ім. М.М. Гришка НАН України та Кам’янець-Подільському ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне.

Джерело: . Андрієнко, Онищенко, 2002; Деревья и кустар- ними, 1974; Кагало, Любінська, Скібіцька, 2003; Судинні рослини флори Чернівецької області, які підлягають охороні, 1999; Фодор, 1974; ЧКУ, 1996.