УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Горох високий Pisum elatius M.Bieb. (P. sativum L. subsp. elatius (M.Bieb.) Asch. et Graebn., P. sativum var. elatius (M.Bieb.) Trautv.)

Горох високий (Pisum elatius M.Bieb. (P. sativum L. subsp. elatius (M.Bieb.) Asch. et Graebn., P. sativum var. elatius (M.Bieb.) Trautv.)) Карта поширення Горох високий в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Середземноморсько-передньоазійський вид на пн. межі ареалу, елемент давньої землеробської культури, можливо археофіт.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Середземномор’ї, сх. частині Центральної Європи, на Кавказі, у Малій та Зх. Азії. Трапляється у Криму окремими локалітетами на Пд. березі (Ласпі, окол. смт. Оползневе, Голубий Залив, гг. Аю-Даг, Кара-Даг), у передгір’ях (Інкерман, ЕскіКермен, Байдарська долина) і на Керченському п-ві (Казантип, узбережжя Бухти Рифів, окол. смт. Чорноморське, с. Завітне). Тяжіє до районів античних і середньовічних поселень. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Локалітети нечисленні, від поодиноких до кількох десятків особин. Популяція на Пд. схилі хребта Карагач (Кара-Даг) включає декілька сотень рослин. Насіннєва продуктивність низька (від 1 до 10 насінин на особину), дуже залежить від гідротермічних умов року та конкретного екотопу.

Причини зміни чисельності: Знищення оселищ унаслідок рекреаційного впливу та господарського освоєння територій. Слабка конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання: На Пд. березі росте переважно на кам’янистих осипищах з магматичних порід, де є діагностичним видом союзу Vicio hirsutae-Galion aparines (кл. Thlaspietea rotundifolii). Трапляється також на кам’янистих, мергелистих та глинистих зсувних схилах, на узліссях дубових лісів (угруповання кл. Trifolio-Geranietea). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Ефемер, однорічна трав’яна рослина 20–150 см заввишки із тонким стеблом. Листочки у числі 2–3 пар з вусиками, що чіпляються за інші рослини. Прилистки великі, до 1,5–4 см завдовжки. Квітконоси удвічі-тричі довші за прилистки. Квітки темно-пурпурові. Біб 6–10 см завдовжки, сітчастожилковий. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у травні– липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють на території Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького й Казантипського ПЗ, ландшафтних заказників «Аю-Даг», «Байдарський». Необхідно забезпечити моніторинг стану популяцій та дотримання заповідного режиму на територіях ПЗФ, ширше культивувати у ботанічних садах, створити банк насіння з різних популяцій виду. Заборонено порушення місцезростань виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення: Декоративне. Перспективний для селекції.

Джерело: Вульф, 1960; Голубев, Сазонов, 1989; Дидух, Шеляг- Сосонко, 1982; Корженевский, Багрикова, Рыфф, Бондарева, 2004; Рыфф, 1999; ЧКУ, 1996.