УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Осока блискуча Carex liparocarpos Gaud. (C. nitida Host, C. bordzilowskii V.Krecz.; C. liparocarpos Gaud. subsp. bordzilowskii (V.Krecz.) T.V.Egorova)

Осока блискуча (Carex liparocarpos Gaud. (C. nitida Host, C. bordzilowskii V.Krecz.; C. liparocarpos Gaud. subsp. bordzilowskii (V.Krecz.) T.V.Egorova)) Карта поширення Осока блискуча в Україні

Таксономічна належність: Родина Осокові (Смикавцеві) — Cyperaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Рідкісний, диз’юнктивний вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземноморсько-понтичний вид, поширений диз’юнктивно в Атлантичній (Франція), Центральній і Пд. Європі, на Кавказі, у Малій Азії (пн.-сх. Туреччина), Зх. Азії (північ Ірану) і Пн. Африці. В Україні зростає у Степу, на узбережжях Чорного і Азовського морів, у Гірському Криму (Ялтинська яйла). Адм. регіони: Дц, Од, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Сучасний стан популяцій недостатньо відомий. Окремі з них (Одеська обл.) представлені значними площами та чисельністю особин. Популяційні параметри інших необхідно з’ясувати.

Причини зміни чисельності: Лімітується внаслідок зміни екологоценотичних умов і впливу антропогенних факторів–розорювання степів, випасання худоби, витоптування.

Умови місцезростання: Росте на кам’янистих схилах, приморських пісках, степових схилах, крейдяних відслоненнях, в угрупованнях кл. Festucetea vaginatae, Festuco-Brometea. Гелiофiт, мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Трав’яний багаторічник з довгими повзучими кореневищами. Стебла 10– 20 см заввишки, прямостоячі, з червонуватобурими піхвами. Листки сіро-зелені, відігнуті або звивисті, 1,5–3,5 мм завширшки, з загорнутими всередину краями, майже дорівнюють стеблу. Нижній покривний листок з піхвою до 5–8 мм завдовжки і листковою пластинкою, що дорівнює суцвіттю або коротшою від нього. Суцвіття 3,5–5 см завдовжки, з 2–4 колосків. Верхній колосок у суцвітті чоловічий, булавоподібний, 1–2 см завдовжки, з довгасто-яйцеподібними, світло-іржавими покривними лусками з широкою плівчастою облямівкою. Решта колосків — жіночі, яйцеподібні або довгасті, 0,8–1,5 см завдовжки, нижні на ніжках, з широко-яйцеподібними, іржавими, зі світлою середньою жилкою покривними лусками. Мішечки шкірясті, шорсткі від коротких щетинок, яйцеподібні, опукло-тригранні, 3,5–4 мм завдовжки, жовтувато-оливкові або буро-каштанові, блискучі, з ребристо потовщеними жилками, з коротким гостро-двозубим носиком. Приймочок 3. Плід — горішок. Цвіте в квітні– травні. Плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не охороняють. Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Кормове, протиерозійне.

Джерело: Егорова, 1999.