УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Осока щетиниста Carex strigosa Huds.

Осока щетиниста (Carex strigosa Huds.) Карта поширення Осока щетиниста в Україні

Таксономічна належність: Родина Осокові (Смикавцеві) — Cyperaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Рідкісний реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європейсько-західноазійський вид, поширений в Атлантичній, Центральній і Пд. Європі, на Кавказі (Зх. і Центральне Закавказзя, Талиш) і Зх. Азії (Пн. Іран). В Україні представлений у двох ексклавах: РозтоцькоОпільському й Закарпатському. Адм. регіони: Лв, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Усі популяції ізольовані, мають малі площі (10–500 м2) і чисельність (50–500 особин). У Закарпатті для окремих популяцій (ур. Переш, Чомонинський ліс) характерний регресивний стан з мінімальними площами й кількістю особин, високим ступенем фрагментації; їхні площа й чисельність зменшуються.

Причини зміни чисельності: Потерпає в результаті вирубування лісів, надмірної рекреації.

Умови місцезростання: Росте в умовах надмірного зволоження на сирих місцях, берегах потічків у широколистяних дубово-ясеневих лісах союзу AlnoUlmion. Гiгрофiт, умброфiт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з укороченим кореневищем. Стебла 20 (30)– 100 (120) см заввишки, при основі з бурими або блідо-коричневими цілісними піхвами. Листки зелені, плоскі, м’які, дорівнюють 1/2 або 2/3 довжини стебел. Суцвіття колосоподібне з 3–7 розсунутих донизу колосків. Верхній колосок у суцвітті чоловічий. Жіночих колосків 2–5 (7), від 25 (40) до 80 мм завдовжки, циліндричних, рідкоквіткових, на тонких ніжках, 3–7 см завдовжки, пониклих. Нижній покривний листок з піхвою 30–50 мм завдовжки і листковою пластинкою, що довша за колосок, але завжди коротша від суцвіття. Квіткові луски жіночих колосків зеленкуватокоричневі, яйцеподібно-ланцетні, загострені, з трьома жилками й вузьким плівчастим краєм, коротші від мішечків. Мішечки еліптично-тригранні, 3–4 мм завдовжки, зелені, голі, гладкі, з багатьма тонкими жилками, поступово звужуються в короткі, до 0,5 мм, конічні, вищерблені носики. Приймочок 3. Плоди — горішки. Цвіте в травні– липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в загальнодержавних заказниках «Атак» і «Великодобронський» (Закарпатська обл.). Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено вирубування заплавних лісів, порушення їх гідрологічного режиму, умов зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне.

Джерело: Данилик, 1995; Егорова, 1999.