Таксономічна належність: Родина Валеріанові — Valerianaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Середземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Пд. Європі, на о-ві Мадейра, у Малій Азії. В Україні єдине місцезнаходження на Пд. березі Криму в окол. смт. Сімеїз (гг. Кішка, Ай-Панда, ск. Діва). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Єдина популяція займає загальну площу майже 10 га і поділена на декілька локалітетів. Чисельність нестабільна, в окремих локалітетах коливається від поодиноких особин до 1000 і більше, досить варіює у залежності від гідротермічних умов року.

Причини зміни чисельності: Знищення місцезростань внаслідок рекреаційного навантаження та господарського освоєння територій, стенотопність виду.

Умови місцезростання: Зростає переважно на термофiльних вапнякових щебенистих осипах (союз Geranio purpurei-Iberidion tauricae кл. Thlaspietea rotundifolii), також заходить на стрімкі приморські скелі, на дрібноземі серед розсипів каміння на відкритих схилах і у ялівцевосуничникові рідколісся. Облігатний кальцефіл, мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Однорічна трав’яна рослина 10– 30 см заввишки. Стебло пряме, голе, з порожнистими меживузлями. Нижні листки цілісні, верхні — ліроподібно-перистороздільні. Квітки близько 2,5 мм завдовжки, рожеві, дрібні, з короткою шпоркою, зібрані у верхівковий щиток. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням, яке переноситься вітром.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють на території комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Гора Кішка». Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено забудову території, створення рекреаційних пунктів та збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення: Декоративний.