УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

https://kupitpravamskb.site купить права через автошколу в Москве.

Остіжник валеріаноподібний (центрантус валеріаноподібний) Centranthus calcitrapa (L.) Dufr.

Остіжник валеріаноподібний (центрантус валеріаноподібний) (Centranthus calcitrapa (L.) Dufr.) Карта поширення Остіжник валеріаноподібний (центрантус валеріаноподібний) в Україні

Таксономічна належність: Родина Валеріанові — Valerianaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Середземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Пд. Європі, на о-ві Мадейра, у Малій Азії. В Україні єдине місцезнаходження на Пд. березі Криму в окол. смт. Сімеїз (гг. Кішка, Ай-Панда, ск. Діва). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Єдина популяція займає загальну площу майже 10 га і поділена на декілька локалітетів. Чисельність нестабільна, в окремих локалітетах коливається від поодиноких особин до 1000 і більше, досить варіює у залежності від гідротермічних умов року.

Причини зміни чисельності: Знищення місцезростань внаслідок рекреаційного навантаження та господарського освоєння територій, стенотопність виду.

Умови місцезростання: Зростає переважно на термофiльних вапнякових щебенистих осипах (союз Geranio purpurei-Iberidion tauricae кл. Thlaspietea rotundifolii), також заходить на стрімкі приморські скелі, на дрібноземі серед розсипів каміння на відкритих схилах і у ялівцевосуничникові рідколісся. Облігатний кальцефіл, мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Однорічна трав’яна рослина 10– 30 см заввишки. Стебло пряме, голе, з порожнистими меживузлями. Нижні листки цілісні, верхні — ліроподібно-перистороздільні. Квітки близько 2,5 мм завдовжки, рожеві, дрібні, з короткою шпоркою, зібрані у верхівковий щиток. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням, яке переноситься вітром.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють на території комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Гора Кішка». Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено забудову території, створення рекреаційних пунктів та збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення: Декоративний.

Джерело: Вульф, 1969; Определитель высших растений Крыма, 1972; ЧКУ, 1996.