УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Зіновать подільська, рокитничок подільський Chamaecytisus podolicus (Błocki) Klask. (Cytisus podolicus Błocki)

Зіновать подільська, рокитничок подільський (Chamaecytisus podolicus (Błocki) Klask. (Cytisus podolicus Błocki)) Карта поширення Зіновать подільська, рокитничок подільський в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Східнокарпатсько-подільський вид із іррадіацією на Полісся та в Молдову. В Україні спорадично трапляється у Передкарпатті, Зх. Поділлі, Розточчі-Опіллі, рідко в Зх. Поліссі та на Закарпатті. Адм. регіони: Вл, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн.

Чисельність та структура: Популяції нечисленні, займають невелику площу, з тенденцією до скорочення. Ступінь природного поновлення незадовільний.

Причини зміни чисельності: Слабка конкурентна здатність виду, знищення ділянок степової рослинності внаслідок лісонасадження, випалювання сухостою, порушення схилів при видобуванні вапняку.

Умови місцезростання: Вапняково-кам’янисті, лучно-степові схили, карстові западини в угрупованнях союзу Festucion valesiacae (кл. Festuco-Brometea). Ксерофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Невисокий кущ, 30–50 см заввишки. Пагони висхідні, волохато-волосисті. Листки трійчасті, листочки оберненояйцеподібні, опушені. Квітки блідо-жовті, по 10–12, на молодих та минулорічних гілочках у головчастому суцвітті. Плід видовженоланцетний, густо волохатий біб. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Властиве вторинне пізньолітнє цвітіння. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку, Червоного списку МСОП. Охороняється у ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри», заказниках загальнодержавного значення «Чорна Гора» (Закарпатська обл.) та «Жижавському» (Тернопільська обл.), у пам’ятках природи загальнодержавного значення: «Урочище Сокіл» та «Касова Гора» (Ів.-Франківська обл.). Заборонено порушення та заліснення місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ім. М.М. Гришка НАН України, Донецькому НАН України, Кам’янець-Подільському ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне.

Джерело: Андрієнко, Онищенко, 2002; Антонюк, Бородина, Собко, Скворцова, 1982; Деревья и кустарники, 1974; Каталог растений Донецкого ботанического сада, 1988; Крічфалушій, Будников, Мигаль, 1999; Судинні рослини флори Чернівецької облас