УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Коральковець тричінадрізаний Corallorhiza trifida Châtel. (C. neottia Scop., C. innata R.Br., Ophrys corallorhiza L.)

Коральковець тричінадрізаний (Corallorhiza trifida Châtel. (C. neottia Scop., C. innata R.Br., Ophrys corallorhiza L.)) Карта поширення Коральковець тричінадрізаний в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Рідкісна рослина. Єдиний представник роду у флорі України. Сапрофітна (симбіомікотрофна) орхідея зі складною біологією розвитку.

Ареал виду та його поширення в Україні: Голарктичний вид, поширений в помірному поясі Євразії і Пн. Америки. В Україні на пд. межі ареалу, трапляється в Карпатах, Розточчі, Опіллі, на Поліссі, в Правобережному Лісостепу та Гірському Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Лв, Ів, Зк, Чц, Тр, Хм, Вн, Пл, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, від кількох до 2–3 десятків особин, зрідка до 1–3 сотень (на Поліссі); кількість їх зменшується.

Причини зміни чисельності: Витоптування, випасання, пожежі й осушення, в меншій мірі — вирубування лісів, зміна природних лісових масивів штучними, та підтоплення.

Умови місцезростання: Тінисті сирі ліси, зокрема ділянки з розрідженим трав’янистим або моховим покривом, заболочені галявини і луки, серед чагарників, по краях боліт. Зростає на бідних кислих та слабко кислих ґрунтах від середньосухих до вологих і сирих, у затінених місцях та напівтіні, рідше при повному освітленні, в угрупованнях кл. Querco-Fagetea (союзи Fagion sylvaticae, LuzuloFagion) та Vaccinio-Piceetеa (в смеречинах порядку Vaccinio-Piceetalia excelsae). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна жовтувато-зелена рослина, 10–20 (25) см заввишки. Типовий симбіомікотроф з підземним коралоподібно розгалуженим кореневищем. Стебло майже безлисте, в нижній частині має 3–4 лускоподібних листки. Суцвіття негусте, з 3–12 квіток. Приквітки дуже маленькі, блідо-жовті, плівчасті. Квітконіжки скручені, значно коротші від зав’язі. Квітки зеленкуваті. Листочки оцвітини видовжено-ланцетні, 4–6 мм завдовжки, жовтувато- або зеленкувато-білуваті, інколи з червонувато-бурими верхівками, губа довгаста або овальна, трилопатева, з невеликими бічними лопатями, при основі з червонуватими смужками і цятками. Цвіте в червні–липні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується переважно насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку II CITES. Охороняється в Карпатському БЗ, «Розточчя», «Медобори», «Черемському», Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, Карпатському та «Подільські Товтри» НПП. Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено збирання рослин, вирубка лісів, випасання, організація місць рекреації.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Лікарське.

Джерело: Вахрамеева, Денисова, Никитина, Самсонов, 1991; Загульський, 2001; Каталог раритетного біорізн. заповід. і націон. парків України, 2002; Смик, Бортняк, 1988; Собко, 1989; ЧКУ, 1996.