УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Катран татарський Crambe tataria Sebeók

Катран татарський (Crambe tataria Sebeók) Карта поширення Катран татарський в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Пд.-сх.-європейсько-пд.-зх.-сибірський сарматський степовий вид на пд.-зх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Кавказ, Пд.-Зх. Сибір, Ср. Європа (Угорщина, Румунія), Середземномор’я (Болгарія). В Україні зрідка трапляється у Лісостепу, Степу, Криму. Адм. регіони: Кв, См, Ів, Тр, Вн, Кд, Дн, Хр, Дц, Лг, Од, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: У степовій зоні й Лісостепу трапляється зрідка, поодиноко або невеликими групами особин. Чисельність популяцій і ареал зменшуються унаслідок розорювання степів. У популяціях на Подільській височині вид має відносно стабільну чисельність завдяки заповідному режиму.

Причини зміни чисельності: Руйнування екотопів, розорювання степів, інтенсивне рекреаційне навантаження, збирання рослин. Недостатнє природне відновлення, низька конкурентна здатність.

Умови місцезростання: Росте переважно на чорноземах у складі угруповань союзу Astragalo-Stipion. У пн. частині ареалу приурочений до крейдяних відслонень з угрупованнями союзу Centaureo carbonatiKoelerion talievii. На Поділлі трапляється у складі екстразональних лучно-степових угруповань союзу Cirsio-Brachypodion pinnati. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Спочатку опушений, а пізніше голий, напіврозетковий трав’яний багаторічний монокарпік, 60–120 см заввишки. Листки розеткові великі (до 30 см завдовжки), черешкові, глибоко двічі пірчастороздільні, з довгастими або лінійно-довгастими, зубчастими або надрізаними частками, спочатку жорстковолосисті, потім голі; верхівкові — дрібні, ланцетні, майже суцільні. Квітки білі, зібрані в складну волотисто-галузисту китицю (плейоботрій). Плід — голий нерозкривний двочленний стручечок з майже кулястим поперечно зморшкуватим 4-реберним верхнім члеником. Цвіте в травні–червні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території Галицького НПП (ділянки «Касова гора», «Великі Голди»), Луганського й Українського степового ПЗ, РЛП «Печенізьке поле» (Харківська обл.). Необхідний моніторинг відомих популяцій. Заборонено порушення місць зростання, терасування та заліснення схилів, надмірне випасання худоби, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Вітамінне, декоративне, жироолійне, кормове, харчове, протиерозійне.

Джерело: Екофлора України, 2007; Жижин, Кагало, Шеляг- Сосонко, 1990; Определитель высших растений Крыма, 1972; Флора европейской части СССР, 1979; Флора УРСР, 1953; Флора Крыма, 1947; Atlas Florae Europaeae, 1996; Flora Europaea, 1993.