Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

В нашей фирме генератор чистых газов по выгодным ценам.

Сонянчик гладкий Fumanopsis laevis (Cav.) Tzvelev (Cistus thymifolius auct. non L.; Fumana thymifolia auct. non (L.) Spach ex Webb)

Сонянчик гладкий (Fumanopsis laevis (Cav.) Tzvelev (Cistus thymifolius auct. non L.; Fumana thymifolia auct. non (L.) Spach ex Webb)) Карта поширення Сонянчик гладкий в Україні

Таксономічна належність: Родина Чистові — Cistaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Середземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Середземномор’ї, Пн. Африці, Малій Азії. В Україні — Пд. берег Криму в околицях смт. Сімеїз (сх. схили г. Кішка і прилегла територія). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Єдина популяція розташована на площі в декілька га окремими невеликими локалітетами. Загальна чисельність майже 50 тис. особин. Вікова структура популяції характеризується наявністю усіх вікових груп, серед яких переважають генеративні рослини. Щільність популяції досягає від 3–4 до 100 генеративних особин на 100 м2.

Причини зміни чисельності: Знищення місцезростань внаслідок рекреаційного навантаження та господарського освоєння території. Сукцесійні зміни рослинності при відсутності придатних для поселення виду вільних екотопів.

Умови місцезростання: Зростає на щебенисто-глинистих схилах пд. експозицій, зрідка на вапнякових скелях. Ґрунти коричневі карбонатні. Разом з Cistus tauricus i Fumana arabica утворює ксерофільні й термофільні чагарникові угруповання середземноморського типу (кл. CistoMicromerietea julianae) або є домінантом напівчагарничкового ярусу в розріджених реліктових високоялівцевих рідколіссях союзу Jasmino-Juniperion excelsae (кл. Quercetea pubescentis-petraea). Факультативний кальцефіл, ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик 8-25 см заввишки. Листки супротивні, лінійні або лінійноланцетні, по краях загорнуті донизу, з дрібними прилистками. Квітки жовті, нечисленні, 15–20 мм у діаметрі, зібрані у китицю на верхівці генеративних пагонів. Плід гола кулясто-тригранна коробочка з 4–6 насінинами. Цвіте у квітні–червні, іноді до кінця серпня. Плодоносить у травні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Гора Кішка». Необхідно контролювати стан популяції та дотримуватися режиму охорони, особливо на абсолютно заповідних ділянках. Рекомендується до ширшого культивування. Заборонено збирання рослин, господарське освоєння територій, організацію пунктів рекреації.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Голубев, 1996; Голубева, 1984; Рубцов, Купатадзе, 1978; Флора Восточной Европы, 1996; ЧКУ, 1996.