УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Лещиця скупчена Gypsophila glomerata Pall. ex Adam (G. globulosa Steven ex Boiss., G. pallasii Ikonn.)

Лещиця скупчена (Gypsophila glomerata Pall. ex Adam (G. globulosa Steven ex Boiss., G. pallasii Ikonn.)) Карта поширення Лещиця скупчена в Україні

Таксономічна належність: Родина Гвоздикові — Caryophyllaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Евксинсько-понтичний вид на пн. межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Балкани, Паннонська провінція, Причорномор’ я, Зх Закавказзя, Пн. Кавказ, Крим. В Україні: степова зона та Гірський Крим. Адм. регіони: Дц, Хс, Мк, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Приурочені до крутих берегів рік, гірських масивів (правий берег р. Кринки біля с. Калинове Амвросіївського р-ну Донецької обл., Гірський Крим, степова зона по берегах р. Пд. Буг (м. Вознесеньськ, м. Первомайськ), р. Дніпро поблизу м. Херсон. Популяції локальні, незначні за розміром, в яких рослини ростуть невеликими купками. Біля с. Калинове вид представлений однією популяцією, що нараховує кількасот особин, тому може бути знищена. Структура популяцій не досліджена.

Причини зміни чисельності: Cтенотопний, слабкоконкурентний вид, що потребує специфічних умов зростання. Надмірний вплив антропогенного фактора, зривання на букети, заліснення та терасування схилів.

Умови місцезростання: Займає відкриті схили, що добре прогріваються, обриви, останці, кліфи, де зростає на вершинах. Сухі бідні на гумус відшарування мергелів, вапняків зі змитими еродованими ґрунтами (рендзинами). Зростає у фітоценозах з послабленою ценотичною конкуренцією, що відносяться до порядку Alysso-Sedetalia кл. Sedo-Scleranthetea. Ксерофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 25–75 см заввишки. Має потужний каудекс зі стрижневою кореневою системою. Стебло (одне або кілька) просте, прямостояче, вгорі розгалужене, напіврозеткове. Листки лінійні або лінійно-ланцетні, 3–10 см завдовжки та 0,5–0,7 см завширшки, товстуваті, загострені. Квітки білі, майже сидячі, зібрані в головчасті суцвіття 12–15 мм діаметром. Приквітки оберненояйцеподібні на верхівці заокруглені, зубчасті. Чашолистки широкодзвоникуваті, на верхівці розсічені на тупі зубці; пелюстки лінійнодовгасті. Плід — куляста коробочка. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ. Необхідні виявлення і картування популяцій, досліджування їх структури, динаміки. Рекомендується створити заказник «Калинове» на правому березі р. Кринки. Заборонено руйнування місць зростання, розробка кар’єрів, заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Екофлора України, 2002; Кондратюк, Бурда, 1987; ЧКУ, 1996.