УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Гвоздика бесарабська Dianthus bessarabicus Klokov (D. polymorphus M.Bieb. subsp. bessarabicus Kleopow; D. polymorphus auct. non M.Bieb.)

Гвоздика бесарабська (Dianthus bessarabicus Klokov (D. polymorphus M.Bieb. subsp. bessarabicus Kleopow; D. polymorphus auct. non M.Bieb.)) Карта поширення Гвоздика бесарабська в Україні

Таксономічна належність: Родина Гвоздикові — Caryophyllaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Локальний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: У нижній течії Дунаю. Адм. регіон: Од.

Чисельність та структура популяцій: Достовірно відомо лише кілька популяцій з околиць мм. Вилкове і Кілії, а також окремих ділянок Жебріянської гряди та поблизу с. Приморське Татарбунарського р-ну Одеської обл. Популяції лінійні або локальні, просторове розміщення особин дифузне, компактно-дифузне. Показники щільності від 1–2, до 5–10(15) особин на 100 м2. Поновлення популяцій новими генераціями задовільне, вікові спектри повночленні, правосторонні з переважанням генеративних особин.

Причини зміни чисельності: Вузьколокальний характер ареалу. Стенотопність виду і генетична одноманітність популяцій. Скорочення площ відкритих місць зростання через заліснення пісків.

Умови місцезростання: Піщані арени, відкриті горбисті піски, серед світлих заростей верби гостролистої, у розріджених ценозах кл. Festuceta vaginatae. Ксерофіт. Облігатний псамофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з 1–3 прямостоячими стеблами 35–70 см заввишки та прямим стрижневим коренем. Прикореневі листки майже нитчасті, з країв пилчасто-шорсткі; стеблові — вузьколінійні, біля основи з’єднані в піхви. Суцвіття головчасте, 2–7-квіткове. Пелюстки квіток яскраво пурпурові з борідкою волосків, вгорі зубчасті. Плід коробочка, майже дорівнює за довжиною чашечці. Цвіте у червні–вересні, плодоносить у серпні– вересні. Розмножується насінням та партикуляцією каудекса.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в Дунайському БЗ («Жебріянська коса»). Необхідно створити заповідні об’єкти в місцях поширення виду, здійснювати моніторинг популяцій, вирощувати в ботанічних садах, зберігати насіння в кріобанку. Заборонено збирання, штучне заліснення місць зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне.

Джерело: Біорізноманітність Дунайського біосферного заповідника,1999; Европейский красный список животных и растений, находящихся под угрозой изсчезновения во всемирном масштабе, 1992; Екофлора України, 2002; Федорончук, 2000; Фло- ра Во