УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Сорокопуд сірий Lanius excubitor Linnaeus, 1758

Сорокопуд сірий (Lanius excubitor Linnaeus, 1758) Карта поширення Сорокопуд сірий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Горобцеподібні (Passeriformes), родина — Сорокопудові (Laniidae). Один з видів політипного роду; один з 4-х видів роду у фауні України; більшість птахів, що гніздяться в Україні належать до підвиду L. e. homeyeri, менша частина — до перехідної форми між цим підвидом та номінативним L. е. excubitor.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн. Америка, Азія, Європа та Пн. Африка. Через територію України проходить пд. межа гніздового ареалу. Гніздиться в усіх поліських (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська і Сумська) та прикарпатських обл. (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська). Є інформація про випадки гніздування на Полтавщині, Хмельниччині та Вінниччині. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.

Чисельність і причини її зміни: В Україні оцінюється в 500–1000 пар (наші дані) або в 900–1200 пар в 1988 р. (Cramp, 1993). Основна частина українського гніздового угруповання зосереджена у Волинському Поліссі. Протягом практично всього ХХ ст. чисельність птахів, що гніздилися в Україні була надзвичайно низькою. З 1980 рр. спостерігається помітне збільшення чисельності у Поліссі та значне розширення гніздової частини ареалу.

Особливості біології та наукове значення: Моногамний вид. Період гніздування квітень–липень. Найоптимальнішими для гніздування є зволожені біотопи (болота, луки), де є масиви чагарників чи окремі кущі. Гніздиться також на великих лісових галявинах, згарищах, лісосіках, узліссі. Гнізда влаштовує на кущах чи невеличких деревах. У кладці зазвичай 5–7 яєць, рідше 8–9. Інкубація триває близько 15 діб. Пташенята залишають гніздо у віці 19–20 днів, а стають самостійними ще через 2 тижні. Перші молоді льотні птахи трапляються вже в середині червня. Основу живлення складають великі комахи, ящірки, дрібні птахи, мишоподібні гризуни. Осіло-кочовий вид. Восени та взимку частина птахів переміщується в пд. напрямку, досягаючи пд. обл. України. Кочівлі тривають протягом жовтня–березня.

Морфологічні ознаки: Загальна довжина тіла — близько 240 мм, маса тіла — 57–80 г. Зверху сірий, на голові чорна смуга, яка проходить через очі; крила та хвіст чорні, на крилі біла пляма.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Має несприятливий охоронний статус в Європі (категорія SPEC 3). Додаток ІІ Бернської конвенції. ЧКУ (1994). Охороняється у НПП Шацькому, «Прип’ять-Стохід», Карпатському БЗ, ПЗ Поліському, Рівненському та «Розточчя».

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомі окремі випадки розмноження у неволі.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Страутман, 1954, 1963; Cramp, 1993; Лопарев, 1994; Hagemeijer & Blair, 1997; Клестов и др., 1998; Но- вак, 1998; Грищенко та ін., 2000; Скільський, 2001; Давиденко, 2002; Луговой, 2003; Полуда, Гаврись, Давиденко, 2007. Автор: А.М. Полуда Малюнок: І.І