УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Громовик гранітний Onosma graniticola Klokov (O. arenaria auct. non Waldst. et Kit., p.p.)

Громовик гранітний (Onosma graniticola Klokov (O. arenaria auct. non Waldst. et Kit., p.p.)) Карта поширення Громовик гранітний в Україні

Таксономічна належність: Родина Шорстколисті — Boraginaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Ендемічний вид з диз’юнктивним ареалом, споріднений з O. arenaria Waldst. et Kit.

Ареал виду та його поширення в Україні: Південнобузько-приазовський гранітностеповий ендемік. Пн.-Зх. Причорномор’я та Приазов’я. Адм. регіони: Лг, Мк.

Чисельність та структура популяцій: Відомо дві віддалені популяції: Миколаївська обл., окол. с. Богданівки Доманівського р-ну; незначний локалітет у відділенні «Провальський Степ» Луганського ПЗ. Популяція в межах Гранітно-степового Побужжя площею 1,5–2 га, з щільністю 0,2–5 особин на 1 м2. Популяція нараховує від 400 до 500 генеративних особин. Річна динаміка чисельності особин в популяціях нестабільна. Розміщення особин дифузне або компактнодифузне. Віковий спектр облігатно неповночленний.

Причини зміни чисельності: Стенотопність та низька конкурентна спроможність особин на ранніх етапах онтогенетичного розвитку, послаблене поновлення популяцій, високий рівень антропогенного навантаження (надмірний випас, пали та рекреаційні навантаження).

Умови місцезростання: Кам’янисті степи на Пд. Бузі та на виходах сланцю в Приазов’ї. Поширений в угрупованнях порядку Festuco-Sedetalia (кл. SedoScleranthetea). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дво-, малорічний стрижневокореневий монокарпік. Квітконосні пагони (1–5) напіврозеткові прямостоячі, 20–40 см завдовжки. Листки лінійні, до основи звужені, 2–7 см завдовжки, 0,4–0,7 см завширшки. Чашечка 10–11 мм завдовжки, віночок білий, 16–18 мм завдовжки. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в НПП «Гранітностепове Побужжя» та в Луганському ПЗ (відділення «Провальський степ»). Необхідні пошуки нових популяцій, встановлення контролю за станом існуючих, інтродукція у ботанічні сади. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань виду, випас тварин та випалювання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне, протиерозійне.

Джерело: Клоков, 1953; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Бурда, Чуприна, Хомяков, 1988; Конопля, Ісаєва, Конопля, Остапко, 2003; Собко, Мордатенко, 2005; Флора УРСР, 1957; ЧКУ, 1996.

Можливо, вас зацікавлять ще такі рослини: