УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Товстянка альпійська Pinguicula alpina L.

Товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.) Карта поширення Товстянка альпійська в Україні

Таксономічна належність: Родина Пухирникові — Lentibulariaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий аркто-альпійський вид, комахоїдна рослина.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гірські регіони Центральної Європи, арктичний пояс Євразії (від Ісландії до Сх. Сибіру). В Україні — Карпати: Свидовець (гг. Близниця і Драгобрат), Чорногора (гг. Говерла, Петрос, Піп-Іван, ур. Примаратик). Чивчини (гг. Чорний Діл, Фатія Банулуї, Гнєтєса, Прелуки, Чивчинаж, Чивчин). Адм. регіони: Ів, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Більшість популяцій локального характеру, невеликі за площею. Кількість особин від 10 до 50–70, лише окремі популяції (Чорний Діл) налічують понад 100 особин.

Причини зміни чисельності: Руйнування і трансформація екотопів внаслідок випасання худоби, рекреаційного навантаження та заліснення.

Умови місцезростання: На перезволожених ділянках переважно у субальпійському поясі, місцями заходить у верхній лісовий, опускаючись водотоками до 1000 м н. р. м. Приурочений до вологих затінених вапнякових скель, задернованих щебенистих схилів — угруповання асоціацій Saxifragetum luteoviridis i Festucetum saxatilis, які належать до найбільш багатих і насичених рідкісними та ендемічними видами в Українських Карпатах. На хребті Чорний Діл трапляється на мохових подушках, розташованих вздовж потоку, що витікає з карстового джерела. Гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна комахоїдна рослина 5–15 см заввишки. Листки оберненояйцеподібні, тупі, зверху вкриті залозистими волосками, зібрані у прикореневу розетку. Віночок білий, з жовтуватими плямами біля основи нижньої губи. Цвіте з кінця травня до кінця липня. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському НПП, Карпатському БЗ, ландшафтному заказнику «Чивчино-Гринявський» (Івано-Франківська обл.), пам’ятці природи «Білий потік» (Чернівецька обл.). Необхідно контролювати стан популяцій і взяти під охорону всі місцезнаходження. Заборонено порушення гідрологічного режиму водотоків, скель, джерел.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України, 2002; ЧКУ, 1996; Чопик, 1976; Pawlowski, Walas, 1949.