УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Ломикамінь мохоподібний Saxifraga bryoides L.

Ломикамінь мохоподібний (Saxifraga bryoides L.) Карта поширення Ломикамінь мохоподібний в Україні

Таксономічна належність: Родина Ломикаменеві — Saxifragaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середньо-пд.-європейський вид, диз’юнктивно поширений у високогір’ї Середньої та Пд. Європи. В Україні — Карпати: Чорногора (гг. Петрос, Піп Іван) та Мармарош (г. Гропа). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції мають неповночленні вікові спектри й невеликі розміри з щільністю популяцій 5–10 парціальних кущів на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Обмеженість відповідних субстратів (можливо, вид на території України завжди був рідкісним), господарська діяльність людини.

Умови місцезростання: Альпійський пояс на висоті 2000 м н. р. м., у розщілинах скель, на відслоненнях та осипах, в асоціації Festucetum supinae (кл. Salicetea herbaceae). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Подушкоподібний кущик з інтенсивним галуженням коротких кореневищ та численних надземних безрозеткових пагонів 2–5 см завдовжки, лежачих та висхідних й здерев’янілих. Коренева система мичкувата. Вегетативні пагони густо черепитчасто вкриті сидячими ланцетними листками 5–7 мм завдовжки, шкірястими, шорсткими, з довгими щетинками по краях. У пазухах багатьох листків знаходяться майже кулясті розеткові пагони з 5–10 лускоподібними листочками 2–3 мм завдовжки. Репродуктивні пагони висхідні, розсіяно улиснені лінійними листками, 2–5 см завдовжки, одноквіткові, віночок жовтувато-білий. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у серпні–вересні. Розмноження переважно вегетативне.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно встановити моніторинг популяцій виду. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтоформуюче.

Джерело: Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Чернявська, 1998; Чопик, 1976.