УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Скополія карніолійська Scopolia carniolica Jacq.

Скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq.) Карта поширення Скополія карніолійська в Україні

Таксономічна належність: Родина Пасльонові — Solanaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Центральноєвропейсько-кавказький вид на пн.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна (пд.) та Пд. Європа (Австрія, Італія, Хорватія, Сербія), Сх. Європа (пд. Польща, Словакія, гірська частина Угорщини, Румунія, Молдова, Україна), Пн. Кавказ, Зх. Закавказзя. В Україні проходить пн.-сх. межа європейської частини ареалу виду по лінії Львів Рівне — Новоград-Волинський — Житомир — Біла Церква — Канів — Знам’янка — Умань — Вапнярка. Адм. регіони: Рв, Жт, Кв, Лв, Ів, Зк, Чц, Вн, Чк, Кд.

Чисельність та структура популяцій: Популяції з нечисленних куртин, площею 5–15 м2, зрідка трапляються суцільні зарослі на площі 1,5–5 га. Їх середня щільність — 5–10 рослин на 1 м2, максимальна щільність — 42 пагони на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Вирубки лісів, заготівля лікарської сировини.

Умови місцезростання: Тінисті, листяні, багаті поживними речовинами, свіжі та вологі ліси союзів Fagion sylvaticae та Carpinion betuli (кл. QuercoFagetea). Інколи має високе проективне покриття і домінує у весняній синузії. В Українських Карпатах вид піднімається до 1000 м. н. р. м., переважно в поясі букових лісів. В рівнинній частині — у вигляді окремих ізольованих популяцій. Мезофіт, сциофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина, 50–80 см заввишки, з м’ясистим слабкорозгалуженим кореневищем. Стебла розгалужені. Листки великі, еліптичні, на верхівці зубчасті, яйцеподібно-видовжені. Квітки поодинокі, трубчасто-дзвоникоподібні, пониклі, пурпурово-коричневі, в середині жовтувато-бурі. Цвіте в квітні–червні, плодоносить в липні–серпні. Розмножується переважно вегетативно (наростання та галуження кореневищ), рідше насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ та Канівському, «Медобори» ПЗ, також в Карпатському, «Ужанському », «Синевир», «Сколівські Бескиди» НПП. Необхідно створити ботанічні заказники поблизу сх. межі ареалу. Заборонено збирання рослин, зміна умов місцезростань (суцільні рубки).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в багатьох ботанічних садах: Національному ім. М.М. Гришка НАН України, Кам’янець-Подільському, Львівського, Київського, Ужгородського, Чернівецького, Українського лісотехнічного університетів, дендропарку «Софіївка» НАН України. У Національному ботанічному саду НАН України сформувались гомеостатичні інтродукційні популяції, які за своєю структурою подібні до природних популяцій виду.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, декоративне.

Джерело: Вакулин, 1936; Ковальчук, Кльоц, 1989; Любченко, 1984; Орлов, 2005; Мороз, 1971; Тимченко, 1998; Чопик, 1957.