УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Смілка яйлинська Silene jailensis N.I.Rubtzov (S. caryophylloides auct. non (Poir.) Otth)

Смілка яйлинська (Silene jailensis N.I.Rubtzov (S. caryophylloides auct. non (Poir.) Otth)) Карта поширення Смілка яйлинська в Україні

Таксономічна належність: Родина Гвоздикові — Caryophyllaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Локальний реліктовий ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. макросхил Головного пасма Кримських гір (кліфи у верхів’ях р. Авунда, Гурзуфської яйли, Нікітської яйли та г. Парагельмен). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Зростає окремими куртинами. У 2001 р. загальна кількість їх становила до 470 особин, у т. ч. в авундинській популяції — 18, гурзуфській — 96, нікітській — 281, парагельменській — 71. Співвідношення прегенеративних та генеративних рослин 1:4.

Причини зміни чисельності: Обмеженість екотопів відповідного типу (очевидно, рослина походить з давнього висотного поясу, який зник у четвертинному періоді в результаті руйнування яйлинського гребеню). Катастрофічно низький рівень насіннєвого розмноження. Насіння знищують гусениці (рід Hadena). Locus classicus практично знищений гербаризаторами (із 33 особин залишилися 4). Існує також загроза з боку альпіністів, які вичищають маршрути від рослин перед змаганнями.

Умови місцезростання: Кліфи з верхньоюрських вапняків з північною орієнтацією (800–1430 м н. р. м.), частково прибровочний край яйли, осипи та колювіальні шлейфи під кліфами. Росте в тріщинах, на поличках, де накопичується ґрунт. Рослинні угруповання належать до порядку Asplenietalia ruta-murariae (кл. Asplenietea trichomanis), дуже розріджені. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Короткогалузистий напівкущик 10–25 см заввишки з висхідними пагонами. Листки трав’яні, видовжено-ланцетні до лінійних 2–5 см завдовжки, супротивні. Квітки по 1-3 на квітконосі, 2,5–3 см в діаметрі, білі. Плід яйцеподібна жовта коробочка до 1,5 см; карпофор 10–14 мм. Цвіте в червні–липні, плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняється в Кримському ПЗ, заказнику місцевого значення «Парагельмен». Заборонено збирання рослин, гербаризацію, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне, декоративне.

Джерело: Екофлора України, 2002; Ена, Ена, 2001; Никифо- ров, 2004; Рубцов, 1974; ЧКУ, 1996.