Таксономічна належність: Родина Трюфелеві — Tuberaceae.
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Наукове значення: Рідкісний вид з підземними (гіпогейними) плодовими тілами.
Ареал виду та його поширення в Україні: Вид поширений у Євразії. В Україні відомий у Закарпатті, Правобережному Поліссі, Правобережному Лісостепу, Кримському Лісостепу. Адм. регіони: Зк, Чк, Кр.
Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці, інколи гніздами по декілька плодових тіл.
Причини зміни чисельності: Збирання населенням та ущільнення ґрунтів унаслідок інтенсивних рекреаційних навантажень.
Умови місцезростання: Листяні, переважно дубові та букові ліси; на вапнякових ґрунтах.
Загальна біоморфологічна характеристика: Плодове тіло 3–10 см у діаметрі, кутастокулясте, кулясте, бульбоподібне, з великими пірамідальними бородавками (2–10 мм), до основи майже гладеньке, коричнюватооливкувато-чорне. М’якуш спочатку білий, згодом жовтувато-сірий до коричнюватого, з білими жилками, що надають йому мармурового вигляду, з сильним і приємним горіховим запахом, який у старих плодових тілах змінюється на часниковий. Сумки сферичні, еліпсоїдні або овальні, 60–70×50–65 мкм, містять 1–6 спор. Спори еліпсоїдні, 18– 45×14–32 мкм (в 6-спорових сумках18×14, в 1-спорових — 45×32 мкм), з сітчастою оболонкою, коричневі. Спорова маса темнокоричнева. Плодові тіла з’являються з травня по вересень (є відомості, що в європейських країнах, де плодові тіла літнього трюфеля зазвичай збирають з червня по листопад, їх інколи можна збирати і взимку, аж до березня), утворюються в ґрунті неглибоко, майже біля самої поверхні, злегка піднімаючи ґрунт. Мікоризоутворювач.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно створити ботанічний заказник на порівняно недавньому місці знаходження виду на Кримському п-ві. Доцільно спробувати виділити чисту культуру гриба і підтримувати вид у відповідних колекціях.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Високоякісний їстівний вид, унаслідок чого був практично знищений ще на початку XX ст. Зараз в ряді країн, зокрема у Франції, Іспанії, здійснюється штучне розведення трюфеля літнього і деяких інших їстівних видів роду Tuber на дубових плантаціях, закладених на вапняковому щебенистому ґрунті в умовах теплого середземноморського клімату.
