УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Фіалка Джоя Viola jooi Janka

Фіалка Джоя (Viola jooi Janka) Карта поширення Фіалка Джоя в Україні

Таксономічна належність: Родина Фіалкові — Violaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий вид. Ізольований, віддалений від основного ареалу на 300 км ексклав середньоєвропейського гірського виду, що має центральноазійські генезисні зв’язки.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. та Сх. Карпати. В Україні — Покуття (с. Назаренкове Городенківського р-ну, с. Герасимів Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. — ур. Болди і Жолоб). Адм. регіон: Ів.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька дрібних популяцій, недалеко розташованих одна від одної, кожна площею не більше 1 га. Зростає у вигляді невеликих куртин, поодиноко.

Причини зміни чисельності: Реліктовий вид, що має дуже вузьку екологоценотичну амплітуду, приурочений до специфічних лучно-степових угруповань Покуття, які мають локальне поширення та знаходяться під потужним впливом антропогенних чинників, зокрема надмірного випасання.

Умови місцезростання: Круті (до 60°) пн., рідше зх. або сх. схили висотою 5–10 м, складені з гіпсів чи вапняків, які формують уступи, відслонення. Угруповання відносяться до рідкісних лучно-степових угруповань центральноєвропейського типу кл. Festuco-Brometea, ендемічної асоціації Ranunculo zapalowicziiHelictotrichetum desertorum з домінуванням Helictotrichum desertorum, Sesleria heufleriana та Carex humilis. Росте в умовах пониженого проективного покриття травостою на дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах), що формуються на відслоненнях гіпсу. Ксеромезофіт, облігатний кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 5–15 см заввишки. Листки темнозелені, зарубчастозубчасті, серцеподібно-трикутні, опушені жорсткуватими волосками, зібрані у прикореневу розетку. Квітконоси мають на середині два дрібні приквітники. Квітки рожево-фіолетові, з пурпурним відтінком та темнофіолетовими жилками. Плід коробочка з волосистим опушенням. Цвіте у квітні– травні. Плодоносить у червні–липні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Рекомендується докладно картувати місця зростання та дослідити динаміку популяцій, вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання та гербаризацію рослин, порушення умов зростання (терасування та заліснення схилів).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: ЧКУ, 1996; Шеляг-Сосонко, Дідух, Куковиця, 1980.