УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Аконіт несправжньо-протиотруйний Aconitum pseudanthora Błocki ex Pacz. (A. anthora auct. non. L., A. eulophum auct. non Rchb.)

Аконіт несправжньо-протиотруйний (Aconitum pseudanthora Błocki ex Pacz. (A. anthora auct. non. L., A. eulophum auct. non Rchb.)) Карта поширення Аконіт несправжньо-протиотруйний в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Подільський ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Подільська височина. Відомий із Заліщицького та Кам’янецького Придністров’я, Покуття, Опілля; за літературними даними наводиться для Чернівецької обл. (Прикарпаття). Адм. регіони: Ів, Тр, Чц, Хм.

Чисельність та структура популяцій: Один з найрідкісніших видів флори Поділля. Локальні популяції малочисельні, здебільшого представлені генеративними особинами. Незважаючи на нормальну насіннєву продуктивність, поновлення незадовільне.

Причини зміни чисельності: Антропогенне руйнування місць зростання, неконтрольований випас, ерозія схилів, часті випалювання.

Умови місцезростання: Вапнякові та гіпсові відслонення, зарості ксерофільних чагарників, кам’янисті й наскельні степи. Угруповання кл. FestucoBrometea (союз Cirsio-Brachypodion pinnati) та Rhamno-Prunetea. Ксеромезофіт, облігатний кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 40– 80 см заввишки, з веретеноподібно потовщеним коренем. Стебло здебільшого просте, іноді у верхній частині розгалужене. Листки багаторазово пальчасторозсічені на вузьколінійні частки. Квітки прості, зигоморфні, оцвітина спочатку зеленкувато-жовта, пізніше — пурпурово-фіолетова. Листянки пухнасті, звужені в носик. Цвіте у серпні, плодоносить у вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють на території НПП «Подільські Товтри» та РЛП «Дністровський каньйон», однак реальні заходи охорони не здійснювалися. Необхідним є ретельний пошук популяцій, їх інвентаризація та контроль за станом. Для оптимізації охорони в Опільській частині ареалу доцільним є створення заповідного об’єкту на території Тернопільської обл. Заборонено терасування та заліснення схилів, надмірне випасання худоби, випалювання травостою, руйнування місць зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Заверуха, 1985; Флора УРСР, 1953.