УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Орлики трансильванські Aquilegia transsilvanica Schur

Орлики трансильванські (Aquilegia transsilvanica Schur) Карта поширення Орлики трансильванські в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Рідкісний ендемічний високогірний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у високогір’ї Пд. та Сх. Карпат на території Румунії та України. В Україні — Ґорґани (г. Негровець) та Чивчин (г. Великий Камінь, Джогульський перевал). Адм. регіони: Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька популяцій. Популяції невеликі за розмірами й фрагментовані, переважно з неповночленними віковими спектрами. Чисельність — 3–5 рослин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, обмеженість відповідних субстратів.

Умови місцезростання: Верхня частина лісового та субальпійський пояс на висоті 900–1450 м н. р. м., на схилах різної експозиції, переважно на ґрунтах, багатих на вапно, у тому числі на відслоненнях та осипищах, в асоціаціях Adenostyletum-Aconitetum й Festucetum versicoloris (кл. Elyno-Seslerietea) та кл. Thlaspietea rotundifolii. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з стрижневою кореневою системою, галузистим каудексом та напіврозетковими надземними пагонами. Стебла численні, улиснені більш чи менш рівномірно, 20–40 см заввишки. Листки на довгих черешках, з двічі-трійчастими пластинками, листочки елліптичні, 20–30 х 7–10 мм. Суцвіття верхівкові розлогі, волотеподібні, малоквіткові. Оцвітина переважно темнофіолетова. Плоди листянки. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмноження виключно насінневе.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у НПП «Синевир». Встановлено моніторинг за популяцієїю на Негровці. Заборонено збирання рослин та порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Мали- новський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; ЧКУ, 1996; Чопик, 1976.