УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сон лучний (сон чорніючий, сон богемський) Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l. (incl. P. bohemica (Skalický) Tzvelev = P. pratensis (L.) Mill. subsp. bohemica Skalický; P. dacica (Rummelsp.) Tzvelev; P. donetzica Kotov; P. nigricans auct. non Stöerck, nom. illeg.; P. ucranica (Ugr.) Wissjul.)

Сон лучний (сон чорніючий, сон богемський) (Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l. (incl. P. bohemica (Skalický) Tzvelev = P. pratensis (L.) Mill. subsp. bohemica Skalický; P. dacica (Rummelsp.) Tzvelev; P. donetzica Kotov; P. nigricans auct. non Stöerck, nom. illeg.; P. ucranica (Ugr.) Wissjul.)) Карта поширення Сон лучний (сон чорніючий, сон богемський) в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Центральноєвропейський поліморфний вид на пд. межі ареалу. У межах цього видового комплексу виділяють численні сегрегатні види та внутрішньовидові таксони.

Ареал виду та його поширення в Україні: Балкани, Середня та Сх. Європа (зх.). В Україні — більша частина територій в лісовій, а також в лісостеповій та степовій (спорадично) зонах, крім крайніх зх. р-нів і Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Чц, Хм, Вн, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс.

Чисельність та структура популяцій: Популяції чисельні, але їх кількість в останній час зменшується.

Причини зміни чисельності: Терасування схилів при лісорозведенні, розорювання лучних степів, випасання, зривання квітів на букети, випалювання трави, витоптування.

Умови місцезростання: Кислі та лужні піщані, силікатні ґрунти, крейдяні та вапнякові відслонення, нерідко з виходами гранітів у соснових лісах, на узліссях, лучно-степових трав’яних схилах. Угруповання кл. Festucetea vaginatae, Festuco-Brometea, Vaccinio Piceetea (Pulsatillo-Pinetea). Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–40 см заввишки з товстим, кореневищем і прямостоячим, одноквітковим, густо-м’яковолосистим, напіврозетковим стеблом. Листки тричі пірчасторозсічені, опушені, прикореневі довгочерешкові, з’являються до цвітіння або під час цвітіння; верхні листки (3) зростаються основами в дзвоникоподібну обгортку (покривало) з лінійними, м’яко-волосистими частками. Квітка поникла, вузька дзвоникоподібна, 2–4 см в діаметрі, з 6 яйцеподібних або широко-яйцеподібних, темно-фіолетових, зовні пухнастих листочків оцвітини. Цвіте у квітні–травні; плодоносить у червні. Плодики волосисті. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у НПП «Подільські Товтри», «Святі гори», в ПЗ: Канівському, Українському степовому, Луганському, Чорноморському БЗ, РЛП: «Міжрічинському» та «Гранітно-Степове Побужжя», та інших об’єктах ПЗФ. Заборонено зривання рослин, випалювання сухої трави, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в ботанічних садах: Донецькому НАН України, Криворізькому НАН України, Дніпропетровського та Одеського ун-тів, дендропарку БЗ «Асканія Нова».

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, отруйне.

Джерело: Екофлора України, 2004; Заповідні перлини Хмельниччини, 2006; Кагало, Сичак, 2002; Собко, 2005; Тарасов, 1999; Уманець, 1988; ЧКУ, 1996.