УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Волошка Ванькова Centaurea vankovii Klokov (C. sterilis Steven subsp. vankovii (Klokov) Dostál)

Волошка Ванькова (Centaurea vankovii Klokov (C. sterilis Steven subsp. vankovii (Klokov) Dostál)) Карта поширення Волошка Ванькова в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Вузький регіональний неоендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Зх. частина Гірського Криму: масиви АйПетрі, гг. Кішка, Аю-Даг, Бабуган, Демерджі та їх відроги. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції чисельні, однак в окремих місцях (г. Кішка) зникають.

Причини зміни чисельності: Можливо, заміщуються іншими близькими видами чи гібридами.

Умови місцезростання: Гірські кам’янисті схили. Угруповання порядку Alysso-Sedetalia та кл. Festuco-Brometea. Мезоксерофіт, петрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічник 30–35 см заввишки з висхідними розгалуженими пагонами. Листки пірчасторозсічені, павутинисто й щетинисто опушені. Квітки в невеликих поодиноких кошиках, світло-пурпурові. Кошики на ніжках, обгортка кошика широкояйцеподібна, 14–16 мм завдовжки, 10–14 см завширшки, середні листочки обгортки з широкояйцеподібним жовтуватим плівчастим придатком до 3–4 мм з яйцеподібнотрикутною коричневою плямою та кінцевим вістрячком 0,5–0,7 мм. Плід чорнувата тонковолосиста сім’янка 4 мм завдовжки, чубчик білий 1,5–1,8 мм. Цвіте в червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському ПЗ та заказнику загальнодержавного значення «Аю-Даг». Заборонено порушення місцезростань (освоєння та забудова територій).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Ена, 2001; Флора УРСР, 1965.