УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Осот різнолистий Cirsium heterophyllum (L.) Hill (Carduus heterophyllus L.)

Осот різнолистий (Cirsium heterophyllum (L.) Hill (Carduus heterophyllus L.)) Карта поширення Осот різнолистий в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.

Наукове значення: Вид знаходиться на пд. межі ареалу та в ізольованих локалітетах поза його межами.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євросибірський вид, поширений у пн. частині Зх., Середньої та Сх. Європи, Сибіру, на пн. Монголії. В Україні відомий лише з декількох розрізнених локалітетів на Лівобережжі та у Карпатах. Адм. регіони: См, Ів, Чц, Хр, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Більшість локалітетів наводиться за гербарними матеріалами минулого й позаминулого століть, тому сучасний стан популяцій не відомий. Достовірно відома популяція на г. Гнєтєса (Чивчинські гори) повночленна, але малочисельна й займає малу площу.

Причини зміни чисельності: Дуже чутливий до антропогенного впливу, особливо випасу, осушувальних заходів.

Умови місцезростання: У популяції на г. Гнєтєса вид росте в угрупованні асоціації Caricetum paniculate (союз Magnocaricion elatae), у рівнинних умовах, тяжіє до вогкуватих лук кл. MolinioArrhenatherethea (переважно союзу Molinion, рідко Arrhenatherion). В оптимальних умовах відзначається високою життєвістю, проте чутливий до інтенсивного впливу зовнішніх факторів. Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з кореневищем і повзучими підземними пагонами. Стебла прямі, до 100–150 см заввишки, прості або трохи розгалужені, клочкувато павутинисті. Листки довгастоланцетні, загострені, по краях дрібноколючозубчасті й шипуватовійчасті, деякі пірчастонадрізані, темно-зелені, зісподу білуватоповстисті; прикореневі довгочерешкові, до 80 см завдовжки і 15 см завширшки, з вузькокрилатим черешком. Кошики поодинокі, або іноді по 2–3, на довгих безлистих ніжках, прямостоячі, 4–5 см завдовжки; обгортка кошиків 18– 25 мм завширшки, при основі бурувата або брудно-пурпурувата, гола; листочки обгортки від яйцеподібноланцетних з дрібною колючкою до вузьколінійних, загострених, по краях дрібновійчасті; зовнішні й середні — з відігнутим кінчиком; внутрішні — з ланцетною, плівчастою рудувато-пурпуруватою верхівкою, відокремленою перетяжкою від зеленої частини листочка; квітки пурпурові. Сім’янки довгасті, жовтувато-буруваті. Цвіте в червні–серпні, плодоносить у серпні– вересні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися. Необхідним є моніторинг наявної популяції та пошук інших, вивчення їх стану та охорона. Заборонено збирання рослин, руйнування оселищ та зміни умов зростання (гідрологічного режиму).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Флора УРСР ,1962.