УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Волошка верболиста Centaurea salicifolia M.Bieb.

Волошка верболиста (Centaurea salicifolia M.Bieb.) Карта поширення Волошка верболиста в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Диз’юнктивноареальний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Мала Азія (Понтійські гори), Кавказ, Пн.-Сх. Причорномор’я. В Україні — Донецький кряж. Адм. регіон: Дц.

Чисельність та структура популяцій: Єдине острівне місцезнаходження — Донецька обл., Шахтарський р-н, урочище Глухе. Структуру і розміри популяції не досліджували.

Причини зміни чисельності: Природна рідкісність, вузька екологоценотична амплітуда, вплив антропогенних факторів. Детальніша характеристика не відома. Ксерофіт.

Умови місцезростання: По узліссях, галявинах, чагарниках, на степових луках.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина, 50–80 (100) см заввишки. Стебла вгорі трохи розгалужені, рідше прості, при основі лілово-пурпурові, по всій довжині павутинисті, з розсіяними короткими жорсткими волосками, до самого верху улиснені. Листки еліптично- або довгастоланцетні, по краю віддалено-дрібно-зубчасті, вкриті крапчастими залозками, сірувато-зелені від слабкого павутинистого опушення, нижні короткочерешкові, середні та верхні сидячі. Кошики поодинокі або скупчені по 2–3, разом утворюють майже щиткоподібне суцвіття. Обгортка яйцеподібна, листочки обгортки блідо-зелені, придатки листочків перетинчасті, з трикутно-ланцетною (у зовнішніх листочків) до ромбічної (у середніх листочків) темно-бурою центральною частиною, на верхівці звуженою в коротке відігнуте назовні хвостоподібне закінчення, по краю розсічені на торочки, придатки внутрішніх листочків перетинчасті, округлі, по краю коротконадрізані. Квітки рожевопурпурові. Цвіте у липні–вересні. Плодоносить у вересні–жовтні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється рішенням Донецької обласної ради. На територіях природно-заповідного фонду не зростає. Необхідні оцінка стану популяцій виду та пошук нових місцезнаходжень для організації природно-заповідних територій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання (заліснення, надмірне випасання худоби, забудова).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Дубовик, 1990; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Остапко, 1990; Кондратюк, Тарабрин, Бакланов, Бурда, Хархота, 1980; Остапко, 2005; Флора СССР, 1963; Флора УРСР, 1965.