УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Язичник сибірський (буковинський, український) Ligularia sibirica Cass. (L. bucovinensis Nakai; L. ucrainica Minderova)

Язичник сибірський (буковинський, український) (Ligularia sibirica Cass. (L. bucovinensis Nakai; L. ucrainica Minderova)) Карта поширення Язичник сибірський (буковинський, український) в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий диз’юнктивно поширений вид на межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Бореальний євразійський вид, поширений на Далекому Сході, у Пд. Сибіру, Пн.-Сх. Європі; ізольовані оселища трапляються в Центральній, і Пд.-Сх. Європі. В Україні — Карпати та Мале Полісся. Адм. регіони: Вл, Рв, Лв, Тр, Зк, Чц, Хм.

Чисельність та структура популяцій: Більшість популяцій представлена лише кількома десятками генеративних особин, натомість численне чорногірське оселище охоплює біля 1,5 тис. квітучих рослин. Більша частина особин належить до підросту і вегетативної групи. Популяції із Зх. Полісся, Розточчя і Пн. Поділля зникли.

Причини зміни чисельності: Стан карпатських популяцій є досить стабільним, натомість помітне вимирання виду на рівнині зумовлене осушенням рідкісних карбонатних боліт.

Умови місцезростання: У Карпатах трапляється на висоті 1000 м н. р. м. у верхів’ях Білого Черемошу (Чивчинські гори) і в басейні потоку Лазещина (Чорногора). Популяції приурочені до витоків кальценосних потоків (угруповання cоюзу Cratoneurion commutati, кл. Montio-Cardaminetea) та прилеглих вологих ділянок, що належать до союзів Cardamino-Montion і Magnocaricion (кл. Phragmito-Magnocaricetea). На Малому Поліссі трапляється на межі карбонатних осоково-гіпнових боліт (союз Caricion davallianae, кл. Scheuchzerio-Caricetea nigrae) у розріджених вільшняках. Реакція ґрунту в оселищах нейтральна. Гігрофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна короткокореневищна рослина 70–120 см заввишки. Базальні довгочерешкові трикутні листки утворюють розетки. Стеблові листки піхвові, напівсидячі. Стрункий квітконосний пагін несе 10–25, зібраних у китицю, кошиків з яскраво-жовтими язичковими квітками. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Додатку Бернської конвенції. Трапляється в «Дермансько-Мостівському» РЛП (Рівненська обл.) і комплексній пам’ятці природи місцевого значення «Білий Потік» (Чернівецька обл.). Слід охопити охороною решту оселищ. Заборонено збирання, руйнування місць зростання, забір води, порушення гідрологічного режиму територій, випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Андрієнко, Антонова, 1986; Андрієнко, Пряд- ко, 2001; Кобів, 2004; Чорней, 1999; Convention on conservation of European wildlife and natural habitats, 1999; Kobiv, 2005.