УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Білотка альпійська, едельвейс, шовкова косиця Leontopodium alpinum Cass.

Білотка альпійська, едельвейс, шовкова косиця (Leontopodium alpinum Cass.) Карта поширення Білотка альпійська, едельвейс, шовкова косиця в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Середньоєвропейський гірський вид на пн. та сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Високогір’я Піренеїв, Альп, Балкан і Карпат. В Україні — Свидовець (гг. Близниця, Драгобрат, Герашаска і Ребро), Чорногора (г. Шпиці), Мармароські Альпи (г. Нєнєска), Чивчини (г. Великий Камінь). Адм. регіони: Ів, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Збереглися залишки популяцій у кількох ізольованих місцезростаннях на малих площах (до 0,2 га) у важкодоступних місцях. Чисельність у чотирьох локалітетах не перевищує 100, цвітуть окремі особини. У частини популяцій не виявлено насіннєвого підросту. Сучасний стан усіх популяцій критичний: чисельність особин і площа оселищ постійно зменшуються. Більшість популяцій, відомих на Чорногорі у ХХ ст., зникли.

Причини зміни чисельності: Як ритуальна й декоративна рослина знищується населенням і туристами. Факторами загрози є низька генетична різноманітність, критично низький поріг чисельності, повільні темпи онтогенезу і відновлення, антропогенний вплив.

Умови місцезростання: Субальпійський та альпійський пояси в межах висот 1450–1800 м н. р. м. Росте на слабкозадернованих ділянках і у тріщинах вапнякових скель на сухих пд. і пд.-сх. стрімких схилах (порядок Potentilletalia caulescentis) у складі реліктових угруповань (асоціація Saxifrago-Festucetum versicoloris) та в інших рідкісних фітоценозах (асоціація Festucetum saxatilis). Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна повстисто опушена рослина 10–25 см заввишки. Стебла прості, поодинокі, висхідні, біля основи з розеткою. Листки цілісні, видовжено- або лінійно-ланцетні, чергові, сидячі. Квітки у дрібних кошиках, які зібрані по 3–10 на верхівках стебел у щільні головки і оточені кількома рядами видовжено-ланцентних, білих від густого повстистого опушення листків загальної обгортки. Крайові квітки у кошику маточкові, серединні — двостатеві. Плід — видовжена циліндрична сім’янка. Цвіте у червні–липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ, Карпатському НПП, заказнику загальнодержавного значення «Чорний Діл» (Чернівецька обл.). Необхідний суворий заповідний режим на г. Герашасці й Ребрі та охорона місцезростаннь. Слід ширше культивувати та інтродукувати. Заборонено збирання рослин, гербаризацію, порушення структури фітоценозів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у декількох ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ритуальне, ґрунтотвірне.

Джерело: Кияк, 1999; Малиновський, Крічфалушій, 2002; ЧКУ, 1996.