УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Волошка Сарандінакі Centaurea sarandinakiae N.B.Illar. (C. transcaucasica auct. non Grossh.)

Волошка Сарандінакі (Centaurea sarandinakiae N.B.Illar. (C. transcaucasica auct. non Grossh.)) Карта поширення Волошка Сарандінакі в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Кримсько-новоросійський ендемік. Зустрічається у Передкавказзі в районі м. Новоросійськ. В Україні зростає на сх. Пд. берега Криму від с. Привітне до смт. Коктебель (переважно на масиві Кара-Даг), а також в окол. м. Старий Крим (г. Агармиш). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Структура популяцій невідома. Чисельність окремих популяцій незначна, особини трапляються переважно поодинці. Найчисельнішою є карадазька локальна популяція.

Причини зміни чисельності: Зривання на букети. Руйнування місцезростань під час зсувів і внаслідок господарського освоєння територій, забудови.

Умови місцезростання: На кам’янистих і глинистих схилах, осипищах. Входить до складу рослинних угруповань кл. Thlaspietea rotundifolii і Onosmo polyphyllae-Ptilostemonetea, але ценозоутворюючего значення не має. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 30–50(120) см заввишки із здерев’янілим, міцним стрижневим коренем і декількома (5–6) дуже розгалуженими від середини до верхівки стеблами. Нижні листки двічі пірчасторозсічені, верхні — цілісні, лінійно-ланцетні. Стебла і листки негусто павутинисто опушені. Кошики до 2–2,5 см у діаметрі, поодинокі на кінцях стебел і численних гілок. Листочки обгортки шкірясті, бліді, прикриті жовтуватими блискучими придатками. Квітки ясно-пурпурові. Сім’янки з чубком, довгасті, чорні з білими реберцями. Цвіте у червні–серпні. Плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території Карадазького ПЗ і ботанічного заказника загальнодержавного значення «Новий Світ». Необхідно контролювати стан популяцій та дотримання заповiдного режиму територій ПЗФ. Рекомендується культивувати у ботанічних садах пд. України. Заборонено зривання на букети, забудову територій та руйнування місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне, протиерозійне, селекційне.

Джерело: Вульф, 1969; Голубев, 1996; Флора европейской части СССР, 1994; Флора УРСР, 1965; ЧКУ, 1996.