УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Роман карпатський Anthemis carpatica Waldst. et Kit ex Willd.

Роман карпатський (Anthemis carpatica Waldst. et Kit ex Willd.) Карта поширення Роман карпатський в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Південно-європейський вид, поширений у високогір’ї Карпат, Альп та Балкан. В Україні — Мармароський масив (г. Піп Іван). Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Єдина популяція площею близько 1 га з неповночленним віковим спектром, без ювенільних та імматурних рослин та з чисельністю 20–25 пагонів й 3–5 парціальних кущів на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Крайня межа ареалу. Причини відсутності насіннєвого поновлення невідомі.

Умови місцезростання: Альпійський пояс на висоті 1800–2000 м н. р. м., на задернованих кам’янистих схилах різної експозиції, в угрупованні Cetrario-Juncetum trifidi (кл. Junceta trifidi). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з галузистими, переважно короткими висхідними кореневищами (наявні й горизонтальні гілки 6–8 см завдовжки), мичкуватою кореневою системою та висхідними напіврозетковими надземними пагонами 15–25 см заввишки. Більшість листків зосереджена при основі стебел, пірчасто розсічені на лінійні частки 8–10 мм завдовжки, стеблові листки нечисленні, дрібні. Кошики верхівкові поодинокі, 25–30 мм у діаметрі з білими крайовими квітками. Листочки обгортки мають широку чорно-буру облямівку. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Розмноження вегетативне.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському БЗ. Необхідно здійснювати моніторинг популяції й провести порівняльне дослідження популяцій даного виду на території Румунії. Заборонено збирання, гербаризація, заготівля рослин, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Зиман, 1997; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Чо- пик, 1976.