Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

сериал онлайн Горыныч и Виктория

Чихавка язичкова (деревій язичковий) Ptarmica lingulata (Willd. et Kit.) DC. (Achillea lingulata Waldst. et Kit., A. alpina Schur)

Чихавка язичкова (деревій язичковий) (Ptarmica lingulata (Willd. et Kit.) DC. (Achillea lingulata Waldst. et Kit., A. alpina Schur)) Карта поширення Чихавка язичкова (деревій язичковий) в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Диз’юнктивно поширений високогірний вид на межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Карпатсько-балканський вид. В Україні — ізольовані місцезнаходження на Свидівці, Чорногорі і Мармароських горах. Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції диференційовані залежно від рельєфу. В умовах заповідання у Чорногорі (г. Ґутин-Томнатик), формуються великі популяції із переважанням генеративних особин, чисельність яких перевищує 1 тис. Натомість, значна частина популяцій є малочисельними, де більшість становлять вегетативні особини.

Причини зміни чисельності: Популяції негативно реагують на випасання, що пригнічує їх життєвість. Заповідання призводить до зростання чисельності.

Умови місцезростання: Мезофітні злакові угрупованння порядку Seslerietalia albicantis поблизу скель та на схилах, збагачених карбонатами. Поширений здебільшого у високогір’ї, але на Свидовці й Чорногорі трапляється і на післялісових луках. Висотний діапазон 1200–2000 м н. р. м. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яна короткокореневищна рослина. Кореневище повзуче, буре, розгалужене. Дорослі особини представлені кількома розетковими вегетативними і 1–4 генеративними пагонами. Листки 2–7 см завдовжки, лопатоподібні, пилчастозарубчасті, сидячі, крапчасті. Квітконосні пагони 20–45 см заввишки, прямі, рясно вкриті почерговими листками. Суцвіття щільний щиток, складається з 10–25 кошиків. Обгортки діаметром 6–7 мм утворені загостреними, темно облямованими, рясноволосистими листками. Язичкових квітів 6–8. Язички білі, еліптичні, довжиною 4 мм. Сім’янки сплющені, довжиною 2 мм. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у серпні–вересні. Здатний до вегетативного розмноження, але переважає насіннєве поновлення.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Свидовецькому, Чорногірському і Мармароському масивах Карпатського БЗ, а також у заповідній зоні Карпатського НПП. Заборонено надмірне випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Флора УРСР, 1962; Чопик, 1976; Domin, 1929.