УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Волошка первинногерберова Centaurea protogerberi Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. protogerberi (Klokov) Dostál)

Волошка первинногерберова (Centaurea protogerberi Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. protogerberi (Klokov) Dostál)) Карта поширення Волошка первинногерберова в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Вузький ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Лівий берег Сіверського Дінця (у Кремінському і Станичнолуганському р-х Луганської обл. України та в Ростовській обл. Росії). Адм. регіон: Лг.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька популяцій. Чисельність незначна. Середня щільність складає 8,5±0,9 особин на 1 м2. У віковому спектрі виду максимум припадає на генеративні особини. Ступінь природного поновлення незадовільний.

Причини зміни чисельності: Скорочення популяцій викликає забудова території, штучне залісення, зривання на букети.

Умови місцезростання: Сухі, бідні, відкриті піски. Псамофітні степи кл. Festucetea vaginatae. Мезоксерофіт. Псамофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічна трав’яна рослина 35–50 см заввишки. Стебла прямостоячі, часто розгалужені майже від основи, разом з листками слабкопавутинисті, під кошиками гостро шорсткі. Листки пірчасто- або (нижні) двічіпірчасторозсічені. Кошики поодинокі, обгортка яйцеподібна або майже куляста, її листочки жовтуваті або блідо-зелені, придатки великі, опуклі, при основі тверді, жовтуваті, по краю тонкоплівчасті, прозорі, без темних плям при основі або з слабко виявленими плямами на придатках внутрішніх листочків. Квітки блідо-рожеві до майже білих або світло-кремових. Сім’янки чорнуваті або буруваті. Цвіте у липні–серпні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у «Станично-Луганському» відділенні Луганського ПЗ (частина нечисленної повночленної популяції). Потребує режимів абсолютної заповідності, або створення заказників. Рекомендується вирощувати у ботанічних садах з подальшою репатріацією. Заборонено збирати рослини та порушувати місця їх зростання (заліснення пісків, забудова території).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; ЧКУ, 1996; Флора УРСР, 1965; Каталог раритетного біорізн. заповід. і націон. парків України, 2002; Красная книга Рос- товской области, 2004; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Бурда, Чуприна