УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Решіточник червоний Clathrus ruber Pers. (C. cancellatus Fr.)

Решіточник червоний (Clathrus ruber Pers. (C. cancellatus Fr.)) Карта поширення Решіточник червоний в Україні

Таксономічна належність: Родина Решіточникові — Clathraceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Вид з диз’юнктивним ареалом. Єдиний представник роду в Україні.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, Пн. Америка та Африка (пн. частина). В Україні виявлений в Закарпатті (точних даних немає), Кримському Лісостепу та на Пд. березі Криму. Адм. регіони: Зк, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці, інколи невеликими групами.

Причини зміни чисельності: За минуле десятиріччя чисельність виявлених плодових тіл зросла, що було зумовлено певним зниженням рекреаційного тиску на паркові екосистеми. Проте вилучати цей вид з числа об’єктів спеціальної охорони немає підстав, оскільки в останні роки цього десятиріччя знову спостерігається значний наплив туристів у курортний сезон.

Умови місцезростання: Старі парки або лісопаркові зони, на межі культурної паркової та природної лісової рослинності з дуба пухнастого з домішкою ялівцю високого та граба східного.

Загальна біоморфологічна характеристика: Молоде плодове тіло кулясте або яйцеподібне, 5–10 см заввишки, вкрите білою зовнішньою оболонкою (перидієм), яка згодом швидко зникає, відкриваючи товстий студенистий середній шар. Дозріле плодове тіло без ніжки, складається з куполоподібного сітчастого рецептакула, згори червонуватого, жовто-гарячого або жовтувато-білого, 15–17 см заввишки, з округлими, еліпсоїдними або кутастими отворами. Внутрішня поверхня сітки рецептакула вкрита спроносним шаром (глебою), який має дуже неприємний різкий запах. Спори овальні або еліпсоїдні, 5–6×2 мкм, безбарвні, з гладенькою оболонкою, розповсюджуються комахами, які збираються на неприємний запах. Утворює плодові тіла з квітня по листопад. Гумусовий сапротроф.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Ялтинському гірськолісовому ПЗ, в ПЗ «Мис Мартьян», а також у Нікітському ботанічному саду. Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Бере участь у процесі гумусоутворення.

Джерело: Васильков, 1954; Визначник грибів України, 1979; Дудка, Вассер, 1987; Дудка, Исиков, 1998; Зерова, 1962; Саркина, 1994, 2001; Саркина, Придюк, Гелю- та, 2003; Сосин, 1973; ЧКУ, 1996; Шимкус, 1981.