УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Крупка аїзоподібна Draba aizoides L.

Крупка аїзоподібна (Draba aizoides L.) Карта поширення Крупка аїзоподібна в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Реліктовий високогірний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європейський вид, диз’юнктивно поширений у високогір’ї Карпат, Балкан та Альп. В Україні — Свидовець (Драгобрат, Близниця). Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Неповночленний віковий спектр популяцій, їх малі розміри (декілька десятків м2) та обмежена чисельність, тому вид знаходиться під загрозою зникнення. Щільність популяцій 5–10 особин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Обмеженість відповідних субстратів.

Умови місцезростання: Субальпійський пояс на висоті 1600–1800 м н. р. м., на схилах пд. експозиції, вапнякових відшаруваннях й осипищах, в асоціаціях Seslerietum coerulans, Festucetum saxatilis (кл. Asplenietea trichomanis, Elyno-Seslerietea). Кальцефіл. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Подушкоподібний напівкущик з стрижневою кореневою системою, більш чи менш численними гілками каудекса й безрозетковими висхідними та частково полеглими надземними пагонами, здерев’янілими при основі, 3–7 см заввишки. Листки переважно при основі стебел, сидячі, лінійні, шкірясті, цілісні. Репродуктивні пагони пазушні, однорічні, закінчуються малоквітковими суцвіттями. Квітки жовті. Плоди — широкі плоскі стручечки, зверху й унизу виїмчасті, з помітним крилом по краю. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Розмноження виключно насіннєве.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ. Доцільно встановити моніторинг за популяціями виду. Заборонено збирання та гербаризація рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Зиман, 1997; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Чо- пик, 1976.