УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Руслиця угорська Elatine hungarica Moesz

Руслиця угорська (Elatine hungarica Moesz) Карта поширення Руслиця угорська в Україні

Таксономічна належність: Родина Руслицеві — Elatinaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вид в екстремальних умовах на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Панонсько-понтично-зх.сибірський вид. В Україні — в пониззі р. Пд. Бугу та Дніпра. Існують також вказівки для Криму та Закарпаття, не підтверджені гербарними зразками. Адм. регіони: Мк, Хс.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька популяцій: в окол. с. Чорнобаївка (Гусаківка) Херсонського р-ну, між с. Кисилівкою та ст. Копані Білозерського р-ну, поди «Чорна лощина» біля смт. Білозерки, в окол. с. Іванівка Бериславського р-ну Херсонської обл., та Дніпровсько-Молочанській (БЗ «Асканія-Нова»). Чисельність корелює зі ступенем обводненості поду. При затопленні Великого Чапельського поду з’являється масово по краю водного дзеркала.

Причини зміни чисельності: Розорювання водозбірного басейну подів, забруднення хімічними речовинами.

Умови місцезростання: Днища степових подів. Ґрунти глейосолоді. Рослина приурочена до лучно-болотних та болотних угруповань кл. Isoёto-Nanjuncetea. Гігрофіт, галофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Однорічна рослина, ефемер. Коренева система придаткова. Пагони cланкі, 2–6 см завдовжки. Листки 4–6 мм завдовжки, черешкові, ланцетні з тупою верхівкою. Квітки поодинокі в пазухах листків, на ніжках 2–5 мм завдовжки, що дорівнюють половині листка або всій його довжині; верхні квітки на коротких ніжках або майже сидячі. Чашечка 4-роздільна, залишається при плодах. Коробочка сплюснуто-куляста, 4-гнізда, багатонасінна. Цвіте і плодоносить у червні–серпні. Гідрохор. Розмножується вегетативно (частинами пагона з придатковими коренями).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у БЗ «Асканія-Нова». Потрібні моніторинг стану популяцій та організація оптимального природокористування у подах та прилеглих ландшафтах. Заборонено осушення та забруднення екотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Фітомеліоративне.

Джерело: Веденьков, 1998; Кузьмичов, 1992; Макрофиты, 1993; Флора УРСР, 1955.