Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Європейсько-середземноморський високогірний (субальпійський) вид з диз’юнктивним ареалом.
Ареал виду та його поширення в Україні: Гори Європи: Піренеї, Альпи, Скандинавські гори, Апенніни, гори Балканського п-ва, Карпати, Кавказ, Мала Азія. В Україні — дуже рідко в Карпатах на хребтах Свидовець (схили гір Близниця-Драгобрат, Герешаска, Ребро), Чорногора (г. Данцер), у Чивчинах (гг. Чивчин, Прелука) і Мармароських Альпах (гг. Нєнєска, Піп Іван). Адм. регіони: Ів, Зк.
Чисельність та структура популяцій: Найбільші популяції на г. Прелука — кілька тисяч особин на площі 2 га, і на г. Ребро — близько 400 особин на площі 0,3 га. Решта популяцій представлені лише десятками дорослих особин, а їхня загальна чисельність не перевищує 100 особин. Успішно поновлюється насінням.
Причини зміни чисельності: Надмірне випасання, гербаризація та природні порушення оселищ.
Умови місцезростання: Субальпійський та альпійський пояс у межах висот 1450–1800 м н. р. м., на скелях, стрімких кам’янистих слабкозадернованих, рідше лучних пологих схилах переважно східної експозиції, на свіжих, переважно кальцевмісних ґрунтах. Трапляється в асоціації Saxifrago-Festucetum versicoloris (союз Festuco saxatilis-Seslerion bielzii). Ксеромезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–30 (40) см заввишки. Стебла поодинокі або нечисленні, шорсткоопушені. Листки притиснуто волосистоопушені. Стеблові листки видовжено-оберненояйцеподібні до ланцетних. Середні й верхні стеблові листки сидячі на звуженій основі. Кошики на верхівках стебел і на кінцях гілочок, нечисленні, від 1 до 10 (15), великі, 1,5–2,5 см діаметром. Зовнішні язичкові квітки у кошику вдвічі довші за серединні, простерті. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у вересні–жовтні. У межах виду виділяють 2 підвиди. E. alpinus L. subsp alpinus у Чивчинах (г. Прелука), Мармароських горах (г. Піп Іван), на Свидовці (Герешаска). E. alpinus L. subsp. intermedius (Schleich.) Pawł. поширений у Чорногорі, на Свидовці (г. Ребро) і Мармароських горах (г. Нєнєска).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському НПП і Карпатському БЗ. Урочище Герешаска-Ребро (Свидовець) необхідно приєднати до заповідного масиву. Потрібно культивувати вид у ботанічних садах, проводити моніторинг популяцій. Заборонено гербаризацію, збирання рослин, надмірне випасання.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне.
