УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Евцера (довговуса бджола) вірменська Eucera (Synhalonia) armeniaca (Morawitz, 1878)

Евцера (довговуса бджола) вірменська (Eucera (Synhalonia) armeniaca  (Morawitz, 1878)) Карта поширення Евцера (довговуса бджола) вірменська в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 95 видів голарктичного підроду Synhalonia широко поширеного у світі (за винятком Пд. Америки, Пд. Африки та Австралії) роду Eucera (213 видів). Один із 32 видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в україні: Середземноморсько-середньоазійський степовий вид. Поширений локально на степових ділянках та степових схилах гір Кавказу, Туреччини, Балкан, Угорщини, Румунії, Росії. В Україні відомий із Криму.

Чисельність і причини її зміни: Дуже рідкісний вид, реєструються лише поодинокі екземпляри. Достовірно відомо про знаходження 11 екземплярів із території України. Зникає внаслідок скорочення площ цілинних степових ділянок; випасання, особливо кіз та овець.

Особливості біології та наукове значення: Генерація однорічна. Дорослі особини зустрічаються з кінця травня до кінця липня. Антофіл. Відвідує квітки із родин Malvaceae, Lamiaceae, Asteraceae. Гніздування не відоме. Інші досліджені види роду Eucera викопують гнізда у землі, де будують вертикально орієнтовані комірки, куди запасають пилковонектарний корм рідкої консистенції, на який відкладається одне яйце.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла 14–16 мм. Самка: тіло чорне без жовтого малюнка, апікальні частини тергумів та кінцеві членики лапок напівпрозорі, коричнево-червоні. Крила світлі. Голова зверху та більша частина грудей вкриті світло сірими або жовто-сірими волосками. 2–4 тергуми черевця майже повністю опушені короткими світлими волосками, апікальна частина 1 та серединна ділянка такої частини на 2 тергумі голі без опушення, так само як і дуже вузький вершинний край 3 тергуму. Самець: верхня губа, наличник та плями на мандибулах жовті. Як і у інших представників роду антени, дуже довгі, вузлуваті. Базальна частина 2 тергуму у більш рідких відстовбурчених волосках. Вершинні частини 2–4 тергумів жовто-коричневого кольору.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: .Охороняється в Опукському ПЗ. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду.

Господарське та комерційне значення: Запилювач багатьох видів рослин. У комерційних цілях не використовується.

Джерело: Móczár, 1954; Радченко, 1986; Радченко, Песенко, 1994.; Иванов, Будашкин, Филатов, Мосякин, 2005. Автори: В.Г. Радченко, М.О. Філатов Фото: В.Г. Радченко