УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Джміль червонуватий Bombus (Megabombus) ruderatus (Fabricius, 1775)

Джміль червонуватий (Bombus (Megabombus) ruderatus  (Fabricius, 1775)) Карта поширення Джміль червонуватий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 23 видів підроду Megabombus всевітньо поширеного (за ви-нятком Пд. Африки, Австралії та Нової Зелан-дії, куди завезений спеціально) роду Bombus (понад 250 видів). Один із 40 видів джмелів у фауні України.

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в україні: Ареал цього виду охоплює територію Дав-нього Середземномор'я на сх. до Малої Азії. На території України вид зустрічається у зх., пн. та центральних районах. За останнє де-сятиріччя зареєстрований у Харківській, До-нецькій обл. та у Криму. Нещодавно також підтверджено його знахідку на зх. Поділлі та Закарпатті (за даними І.Б. Коновалової).

Чисельність і причини її зміни: Зустрічається дуже рідко. Відомо лише де-кілька знахідок в Україні. Основними факто-рами, що призводять до зниження чисель-ності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд цього виду під час оранки полів, луків або скошування рослин та загибель дорос-лих особин при обробках полів пестицида-ми.

Особливості біології та наукове значення: Соціальний вид. Самки запліднюються сам-цями восени, після чого зимують під землею в норах мишоподібних гризунів або під мо-хом чи листям, а навесні кожна молода мат-ка самостійно будує гніздо на поверхні землі або в норах гризунів. Літає з квітня до жов-тня. В одному гнізді вирощується до 100 ро-бочих особин та приблизно така ж кількість репродуктивних особин — самців і майбут-ніх маток, статевої зрілості матки досягають навесні наступного року; матки живуть 1 рік, а робочі особини від 1 до 3 місяців.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла маток — 20–22 мм, самців — 18–20 мм. Довжина щік майже в 2 рази більша за ширину мандибул у місці їх прі-кріплення. Ширина перев'язки із чорних во-лосків між крилами трохи більша за ширину перев'язки з жовтих волосків на передній частині спинки.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в Українському степовому, Опукському, Карадазькому ПЗ та у ПЗ «Ме-добори». Необхідно створити заказники і нові заповідники в інших місцях мешкання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: В умовах неволі розмноження ускладнене особливостями біології цього виду. Прове-дені поодинокі успішні експерименти по за-снуванню гнізд молодими матками у неволі.

Господарське та комерційне значення: Запилювач квіткових рослин, в тому числі сільськогосподарських, таких як огірки, гар-бузи та інші бахчеві культури.

Джерело: ЧКУ, 1994; Радченко, 1989; Williams, 1998; Ефремо- ва, 2002; Коновалова, 2005, 2007. Автор: В.Г. Радченко Фото: В.Г. Радченко