УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Костриця блідувата Festuca pallens Host. (F. glauca Lam. subsp. pallens (Host) K.Richt.)

Костриця блідувата (Festuca pallens Host. (F. glauca Lam. subsp. pallens (Host) K.Richt.)) Карта поширення Костриця блідувата в Україні

Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом на пн.сх. межі поширення в ізольованих локалітетах.

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна й Пд. Європа, Мала Азія (Туреччина). В Україні трапляється на Пн. Поділлі: Кременецькі гори (ур. Дівочі скелі, г. Бона, Божа, Страхова, Маслятин, Черча); Опіллі: окол. с. Поділля (ІваноФранківська обл., Галицький р-н) та г. Великі Голди (Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, окол. с. Лучинці), на вапнякових останцях на півдні Рівненської обл. (с. Мала Мильча Дубнівський р-н). Адм. регіони: Рв, Ів, Тр.

Чисельність та структура популяцій: Ізольовані популяції мають малі площі. Їхня чисельність обмежена площею відповідних екотопів, але популяції повночленні. Чисельність і вид навіть домінує. Проявляє піонерну стратегію на антропогенних відслоненнях.

Причини зміни чисельності: Стенотопність, випасання, терасування та заліснення схилів, розширення сільськогосподарських угідь упритул до скельних останців, що спричиняє заростання чагарниками, евтрофікацію, синантропізацію.

Умови місцезростання: Росте на скелястих уступах і стрімких стінках кам’янистих гряд з дерново-карбонатними малопотужними ґрунтами на гіпсах, вапняках і крейді. Утворює характерну асоціацію Festucetum pallentis (кл. Festuco-Brometea, союз Seslerio-Festucion duriusculae). Ксерофіт, облігатний кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічний щільнодернинний злак, 30–40 см заввишки, стебла гладкі або зверху слабо шорсткі, зазвичай одновузлові. Листки грубі, щетиноподібні, часто дугоподібно вигнуті, 0,6–1 мм діаметром, зазвичай гладкі, рідше слабо шорсткі, сизо-зелені, інтенсивно овощені; листкові піхви добре розвинені, гладкі, окремі слабо шорсткі, відкриті до самої основи. Волоть не дуже щільна, 4,5–7,5 см завдовжки, вісь та гілочки голі або слабо шорсткі. Колоски 6–9 мм завдовжки, 4–9-квіткові, інтенсивно овощені. Колоскові луски ланцетоподібні, голі, верхня 3–4 мм, нижня 1,8–3,4 мм завдовжки. Нижня квіткова луска ланцетоподібна, 3–5 мм завдовжки, гола або зверху слабо шорстка; ость 0,5–1,4 мм завдовжки. Цвіте в червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у ПЗ «Медобори» (філіал «Кременецькі гори») та Галицькому НПП. Необхідним є моніторинг популяцій. Заборонено руйнування оселищ, штучне заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Кременецькому ботсаду.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Беднарська, 2003 а, б; Заверуха, 1978; Злаки Украины, 1977; Стойко та ін., 1998; ЧКУ, 1996; Markgraf-Dannenberg, 1980.