УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Ковила закарпатська Stipa transcarpatica Klokov (S. crassiculmis P.Smirn. subsp. euroanatolica Martinovský, p.p., S. pulcherrima auct. non K.Koch)

Ковила закарпатська (Stipa transcarpatica Klokov (S. crassiculmis P.Smirn. subsp. euroanatolica Martinovský, p.p., S. pulcherrima auct. non K.Koch)) Карта поширення Ковила закарпатська в Україні

Таксономічна належність: Родина Злакові — Poaceae (Gramineae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Вузькоареальний паннонський вид з групи S. pulcherrima s.l. на пн.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральноєвропейський ендемік. В Україні — єдине місцезростання на пд. схилі г. Чорна гора в окол. м. Виноградів Закарпатської обл. Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяція з численних (кількох десятків) мікролокусів, ізольованих густими заростями чагарників. Мікролокуси, зазвичай, з поодиноких дернин, лише зрідка, на окремим невеликих ділянках (найбільша з яких займає біля 250 м2) формує характерний аспект ковилового степу. Популяція повночленна.

Причини зміни чисельності: Руйнування біотопів при освоєнні пд. схилів під сади та виноградники, заростання схилів чагарниками, викопування, зривання на сухі букети, надмірне гербаризування.

Умови місцезростання: На стрімких схилах (35–40°) із степовою рослинністю кл. Festuco-Brometeae, іноді поодинокі екземпляри трапляються на осипищах в угрупованнях кл. Sedo-Scleranthetea. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина. Утворює щільні дернини. Стебла 35–90 см заввишки, під волоттю опушені тонкими волосками 0,3–0,5 мм завдовжки. Листки неплідних пагонів знизу (зовні) по всій поверхні дрібноопушені. Листки до 4 мм завширшки, зовні шорсткі, зсередини позбавлені щетинок (мають лише дрібні шипики або горбочки). Волоть з 7 колосками. Нижня квіткова луска 22–25 мм завдовжки, біля основи опушена. Крайові смужки волосків доходять до основи остюка. Остюк 35–45 см завдовжки, нижня, закручена частина її з розсіяними довгими волосками. Цвіте у травні–червні. Плодоносить у червні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському БЗ (масив Чорна Гора). Вимагає постійного спостереження за станом популяцій, зокрема, контролю за поширенням чагарників на степовому схилі. Заборонено залісненння схилів, терасування, створення садів та виноградників, надмірний випас худоби, збирання рослин, їх гербаризацію.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне, ґрунтотвірне, ценозоформуюче.

Джерело: Клоков, Осычнюк, 1976; Крічфалушій, Будніков, Мигаль, 1999; Цвелев, 1986; ЧКУ, 1996; Čeřovský, Feráková, Holub, Maglocký, Procházka, 1999.