УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сип білоголовий Gyps fulvus (Hablizl, 1783)

Сип білоголовий (Gyps fulvus (Hablizl, 1783)) Карта поширення Сип білоголовий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Соколоподібні (Falconiformes), родина — Яструбові (Accipitridae). Один з 5-ти видів роду, єдиний вид роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. та Пд.-сх. Європа, Кавказ, Пд.-зх. та Центральна Азія, Пн. Африка, Індія. В Україні гніздиться тільки в Гірському Криму. Відомі зальоти в більшість обл. України.

Чисельність і причини її зміни: За даними 2002–06 рр., чисельність виду в Криму складає принаймні 80–100 ос., з яких гніздиться не менше 10–16 пар. Протягом останніх 15 років кримська популяція знаходиться у відносно стабільному стані. Чисельність виду в Європі на 2000 р. оцінювали у 19–21 тис. пар. Завдяки спеціальним і планомірним заходам, які впроваджуються впродовж останніх 25 років, у країнах Зх. Європи відбулося значне збільшення чисельності виду. Причини зниження чисельності — скорочення кормової бази, зростання антропогенного пресу, пряме переслідування людиною.

Особливості біології та наукове значення: Осілий, здійснює нерегулярні кочівлі. Гніздиться на урвистих ділянках скель до 1200 м н. р. м. Часто утворює групові поселення, але може гніздитися і поодинокими парами. Гнізда влаштовує у нішах та на карнизах скельних урвищ. Єдине яйце відкладає в лютому. Насиджують обидва партнери. Пташенята з’являються у березні — квітні і залишають гнізда наприкінці липня — на початку серпня. Живиться падлом, на яке часто збирається великими скупченнями. Кормовий біотоп — відкриті та напіввідкриті місцевості в горах та передгір’ях. Під час кочівель регулярно трапляється у Рівнинному Криму.

Морфологічні ознаки: Дуже великий птах з довгими широкими крилами та коротким хвостом. Маса тіла — до 11 кг. Розмах крил — 2,4–2,8 м. У дорослого голова та шия вкриті густим коротким білим пухом. Низ шиї оточує білий або рудувато-білий пуховий «комір». Забарвлення тіла світло-буре з рудуватим або сірувато-сизим відтінком. Махові та стернові пера чорні або чорно-бурі. Оголені ділянки шкіри навколо очей, на волі та на нижній частині шиї сірувато-блакитні. Очі жовтуватокоричневі. Дзьоб світлий, жовтувато-бурий. Оперення молодого птаха темніше, «комір» не пуховий, а утворений довгим, вузьким, загостреним рудувато-вохристим пір’ям.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:На міжнародному рівні знаходиться під охороною Бернської (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та CITES (Додаток ІІ) конвенцій. Занесений у ЧКУ (1994), Додаток І Директиви ЄС по збереженню диких птахів (EUWB). У Кримському ПЗ охороняється на гніздуванні, у Ялтинському гірсько-лісовому та Карадазькому ПЗ під час кормових і сезонних кочівель.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Розмножується в деяких зоопарках.

Господарське та комерційне значення: Не має.

Джерело: Зубаровський, 1977; Костин, 1983; Donazar, Genero, 1997; Аппак, 1998; Кінда, Прокопенко, 2001; Матус, 2002; Костин, Бескаравайный, 2003; Костин, 2004; Birds in Europe..., 2004. Автори: Б.А. Аппак, М.М. Бескаравайний, М.Л. Клєстов, С.Ю. Костін, М.О.