УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Горіхотворка велетенська Ibalia rufpes Cresson, 1879

Горіхотворка велетенська (Ibalia rufpes Cresson, 1879) Карта поширення Горіхотворка велетенська в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Стисночеревні горіхотворки (Ibaliidae).

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Представник дуже малочисельної реліктової родини, один із 2-х видів роду в фауні України. Має голарктичне поширення. В Україні знайдено у Житомирській, Київській та Черкаській обл.

Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини).

Причини зміни чисельності: видалення усихаючих дерев під час санітарних вирубок лісу, застосування пестицидів для знищення шкідників лісу.

Особливості біології та наукове значення: Населяє листяні та мішані ліси, іноді міські парки. Літ імаго — у травні–червні. Самка має довгий голкоподібний яйцеклад. Відкладає по 1 яйцю в личинок рогохвостів старшого віку (Siricidae). При цьому вона не свердлить кору та деревину, а використовує отвори, зроблені самками хазяїв при відкладанні яєць або самками їздців — паразитів рогохвостів. В останньому випадку личинка горіхотворки може бути вторинним паразитом. Найбільшу частину розвитку (до ІІІ віку) личинка проходить як ендопаразит. Потім вона залишає хазяїна и недовго живиться як ектопаразит. Заляльковується личинка IV віку. Розвиток від яйця до імаго може тривати 2–3 роки.

Морфологічні ознаки: Голова і груди чорні, черевце червонуватобуре. Крила слабкодимчасті з затемненням на вершині та в середній частині. Черевце сплющене з боків. 1 членик задніх лапок в 2 рази довший за останні разом узяті. Довжина тіла — 12–13 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не розроблялись. У різних типах листяних i мішаних лісів під час загальних та санітарних вирубок слід залишати невеликі резервації для комплексу лісових комах, що розвиваються в деревині.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Корисний ентомофаг. Комерційного значення не має.

Джерело: Rondqist, 1989; Liu., Nordlander, 1994; Nylander, Bayesian, 2004. Автор: А.Г. Котенко Фото: О.С. Мандзюк