УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Ліометопум звичайний Liometopum microcephalum (Panzer, 1798)

Ліометопум звичайний (Liometopum microcephalum (Panzer, 1798)) Карта поширення Ліометопум звичайний в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Мурашки (Formicidae).

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в україні: Один з 8 видів голарктичного роду (також 6 викопних видів з еоценових, олігоценових та міоценових відкладів Європи, відомі з Азії та Північної Америки), в Палеарктиці 3 види, в Україні — 1. Реліктовий євро-кавказський лісовий вид, що поширений в Пд. та Середній Європі, на пд. Сх. Європи, на Кавказі та в Ірані. В Україні відомі чотири знахідки в Закарпатті, Самарському лісі (Дніпропетровська обл.), на о. Козачий на Дніпрі нижче греблі Каховської ГЕС (Херсонська обл.) та на безіменному острівці в дельті Дунаю (Одеська обл.).

Чисельність і причини її зміни: В Україні чисельність дуже низька, хоча в Зх. Європі цей вид локально є звичайним. Може повністю зникнути при деградації лісів внаслідок антропогенного пресу та вирубуванні старих дуплястих дерев.

Особливості біології та наукове значення: Вид з високим рівнем соціальної організації, сім’ї великі, можуть налічувати десятки тисяч робітниць, мають територію, що охороняється, та низку розвинених фуражуваль-них доріг на ґрунті та деревах. Гнізда будує в дуплах старих листяних дерев (переважно дубів). Одна сім’я зазвичай має основне та декілька додаткових гнізд, пов’язаних обмінними дорогами. Найбільш активні з першої половини квітня, на початку літа активність знижується, що пов’язано з закінченням розвитку личинок в гніздах. Літ крилатих особин — в червні–липні. Живляться медяною росою попелиць та інших сисних комах, різноманітними безхребетними тваринами та їхніми рештками.

Морфологічні ознаки: Поліморфні, середніх розмірів (4–7 мм) мурашки. Груди та передня частина голови руді, черевце чорне, вкрите густими срі-блястими прилеглими волосками. Зовні дещо схожі на рудих лісовим мурашок, проте відрізняються від них формою грудей та відсутністю трубочки з вінчиком волосків на кінці черевця.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Необхідно зберігати ділянки, де існують поселення цих мурашок, надавити їм природоохоронного статусу. Особливу увагу слід приділити збереженню старих дібров, а також окремих дуплястих дерев.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: .Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Рузский, 1905; Фасулати, Кижаева, 1964; Лихо- видов, 1979; Купянская, 1988; Насонов,1889; Рад- ченко, 1991, 1994; Zhou, 2001; Гребенников, Дубо- виков, 2002; Макаревич, 2003; Paknia, Radchenko, Alipanah and Pfeifer 2008. Автор: О.Г. Радченко Фото: В.Г.