УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Люцерна приморська Medicago marina L.

Люцерна приморська (Medicago marina L.) Карта поширення Люцерна приморська в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Середземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я, Кавказ. В Україні — Крим, Тарханкутський п-ів (с. Оленівка Чорноморського р-ну), окол. м. Севастополя та Причорномор’я (Херсонська обл. о. Тендрівська коса). Адм. регіони: Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Кримська популяція (Тарханкутський п-ів, с. Оленівка) ізольована, площею понад 2 га, з компактно-дифузною структурою, регресивна. Існує в умовах надмірних рекреаційних та пасквальних навантажень. Спостерігається стабільне щорічне скорочення чисельності особин та площі популяції. Поновлення забезпечується переважно вегетативним шляхом. У віковому спектрі переважають генеративні особини. Щільність популяції становить 5–10 парціальних кущів на 1 м2. Інтенсивне випасання та рекреація піщаного пляжу негативно позначається на життєвості особин популяцій та показниках насіннєвої продуктивності. Популяції в окол. м. Севастополь уже зникли. Тендерівська популяція, що знаходиться в умовах заповідності, життєва, повночленна, стійка. Поширення виду компактно-дифузне. На 1 м2 нарахується 3–15 особин. Насіннєве відтворення задовільне, хоча переважає вегетативне.

Причини зміни чисельності: Стенотопність та низька конкурентна здатність виду, випасання худоби та рекреаційні навантаження на літоральні екосистеми.

Умови місцезростання: Приморські піски. Угруповання знаходяться на місці контакту кл. Ammophiletea та Festucetea vaginatae. Ксерофіт. Псамофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічний трав’яний полікарпік 10–30 см заввишки з стрижневим коренем та каудексом, густоопушений. Стебла розпростерті, підземні частини стебел довгі та тонкі. Листки трійчасті, 5–8 мм завдовжки, листочки обернено-яйцеподібно-клинуваті, знизу білуваті, зверху сіро-зелені від густих м’яких білих волосків. Віночок 6–8 мм завдовжки, жовтий. Чашечка дзвоникувата, з трикутно-ланцетними гострими зубцями. Суцвіття головчаста китиця з 5–16 квіток. Біб 5–6 мм в діаметрі, тричі спірально закручений, густо опушений. Цвіте в квітні–травні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: У Тарханкутському НПП необхідно включити до зони особливої охорони частину узбережжя на окол. с. Оленівки з найбільшою щільністю популяції, постійно контролювати їх стан. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання, заповідного режиму, випас, облаштування місць рекреації.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, фітомеліоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Определитель высших растений Крыма, 1972; Определитель высших растений Украины, 1987; ЧКУ, 1996.