УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Неотінея обпалена (зозулинець обпалений) Neotinea ustulata (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchis ustulata L.)

Неотінея обпалена (зозулинець обпалений) (Neotinea ustulata (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchis ustulata L.)) Карта поширення Неотінея обпалена (зозулинець обпалений) в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Євросибірський вид на пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Майже вся Європа, Кавказ, Зх. Сибір, Мала Азія. В Україні — в Карпатах, на Прикарпатті, в Розточчі, Опіллі, на Поділлі (пн. частина), Правобережному Поліссі, в Лісостепу, Степу (вздовж Дніпра). Адм. регіони: Жт, Кв, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Дн, Пл, Хр.

Чисельність та структура популяцій: Карпатські популяції ізольовані, малочисельні, переважно повночленні, на схилах гір пд. і пд.-зх. експозиції трапляються групи по 5–10 особин, але частіше 1–3 на 1 м2. Тенденції до скорочення карпатських популяцій не спостерігається. Рівнинні популяції нечисленні, щільність популяцій низька, структура порушена, рослини поодинокі, дуже віддалені одна від одної, кількість їх зменшується.

Причини зміни чисельності: Руйнування біотопів, порушення водного режиму, викошування, випас, зривання на букети.

Умови місцезростання: Вологі та сухі високотравні луки, узлісся листяних лісів, в злаково-різнотравних угрупованнях. Росте на добре аерованих, багатих на гумус, переважно нейтральних або лужних ґрунтах у складі яких є вапно. В угрупованнях кл. Molinio-Arrhenatheretea, FestucoBrometea, Trifolio-Geranietea. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–40 см заввишки. Бульби яйцеподібні, майже кулясті. Стебло на дві третини улиснене. Листки довгастоланцетні, зелені. Квітки дуже дрібні, темно коричнювато-пурпурові, з медовим запахом. Суцвіття колосоподібне, багатоквіткове, циліндричне, густе. Губа трилопатева, середня лопать перевищує бічні, до верхівки розширена і розділена на дві лопаті. Зацвітає на 13–16-му році розвитку. Цвіте у червні–липні, плодоносить в серпні–вересні. Розмножується насінням, в умовах культури і ризореституційним способом. Ступінь природного поновлення незадовільний.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється в Карпатському БЗ, Карпатському, «Синевир», «Ужанському», «Подільські Товтри», «Сколівські Бескиди» НПП. Потребує режимів заповідності та заказного, постійного моніторингу і контролю стану популяцій. Заборонено збирання рослин, порушенням умов місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Байрак, Стецюк, 2005; Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Загульський, 1991; Каталог раритетного біорізн. заповід. і націон. природ. парків України, 2002; Крічфалушій, Будніков, Мигаль, 1999; Кучеревський, 2001; Мосякін, Тим